На Житомирщині згоріла дерев’яна церква XVIII століття

У селі Соловіївка Брусилівського району Житомирщини вогонь знищив дерев’яну церкву, побудовану у 1789 році

Як передає Укрінформ, про пожежу інформує Управління ДСНС у Житомирській області.

"20 серпня о 12:29 до Служби порятунку "101" надійшло повідомлення про пожежу в будівлі дерев'яної церкви, що в с. Соловіївка Брусилівського району. Загоряння виявив настоятель, зі свого будинку він помітив дим, що виходив з під даху церкви. Спочатку прихожани спільно з настоятелем розпочали гасіння власними силами, але зрозумівши, що не справляються, вони зателефонували до рятувальників", - йдеться у повідомленні.

Коли прибули рятувальники, то полум'я вже повністю охопило дах церкви. Гасіння ускладнювала відсутність в селі джерела води, через що пожежники 8 разів їздили дозаправляти воду в сусідні населені пункти.

 

Пожежу ліквідували, але вогонь знищив будівлю церкви. Вдалося врятувати церковне майно та житловий будинок поруч із храмом.

За попередньою версією рятувальників, причиною займання могло стати коротке замкнення електромережі.

Як уточнив голова Брусилівської ОТГ Володимир Габенець, у Соловіївці згоріла церква Святителя Миколая, побудована у 1789 році. Він додав, що на храмі збиралися найближчим часом змінювати куполи.

Відомо, що дві статуетки євангелістів із цієї церкви знаходяться в Національному художньому музеї.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.