Розпад Радянського союзу та Незалежність України: що про це думають українці Соцопитування

Високий рівень підтримки рішення про незалежність не позбавляє багатьох українців непозбувної бентеги та суму за Радянським Союзом

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом "Демократичні ініціативи" спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років методом інтерв'ю "обличчям до обличчя" за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні – то він  був би безумовно виграний для прихильників незалежності. Так, голоси на ньому розподілилися б 84,4% – "ЗА" і 15,6% – "ПРОТИ". Якщо аналізувати також респондентів, які вагаються з відповіддю, або не пішли б на референдум, то проти виступили би менше 13% громадян, а майже 68% проголосували би за незалежність.  Підтримка незалежності на умовному референдумі є найпопулярнішою опцією у всіх регіонах, вікових групах та серед прихильників всіх великих політичних партій.

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то як би Ви на ньому проголосували?

1.  За акт про незалежність       67,7

2.  Проти акту про незалежність          12,5

3.  Не брав би участі у референдумі        9,5

4.  Важко відповісти       10,3

 

Незважаючи на таку абсолютну підтримку рішення про незалежність, простежуються суттєві регіональні, вікові та партійні відмінності. Так, на Заході противників рішення про незалежність менше 1%, а на Сході майже 30%. Існує й тенденція – чим молодші респонденти – тим більше серед них прихильників рішення про незалежність.

Втім, високий рівень підтримки рішення про незалежність не позбавляє багатьох українців непозбувної бентеги та суму за Радянським Союзом. Так, майже 32% вважають, що розпад Радянського Союзу – це погано. Протилежної думки дотримуються 49% опитаних. Решта – вагаються з відповіддю.

На Вашу думку, розпад Радянського Союзу – це було добре чи погано?

1. Скоріше, добре            49,1

2. Скоріше, погано          31,7

3. Важко відповісти       19,2

 

Відповіді респондентів майже дзеркально розділились стосовно запитання про те, чого було більше за роки існування незалежної України: позитивного чи негативного. Приблизно чверть опитаних вважають, що більше було позитиву. Також чверть переконані в тому, що негативу було більше. Найбільша частка (понад 40%) вважають, що за роки незалежності було приблизно стільки ж позитивного, скільки й негативного.

Як Ви вважаєте, за роки існування незалежної України було більше позитивного чи негативного?

1.  Більше позитивного    24,9

2.  Скільки позитивного, стільки й негативного 41,6

3.  Більше негативного    26,1

4.  Важко відповісти       7,5

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.