Розпад Радянського союзу та Незалежність України: що про це думають українці Соцопитування

Високий рівень підтримки рішення про незалежність не позбавляє багатьох українців непозбувної бентеги та суму за Радянським Союзом

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом "Демократичні ініціативи" спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років методом інтерв'ю "обличчям до обличчя" за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні – то він  був би безумовно виграний для прихильників незалежності. Так, голоси на ньому розподілилися б 84,4% – "ЗА" і 15,6% – "ПРОТИ". Якщо аналізувати також респондентів, які вагаються з відповіддю, або не пішли б на референдум, то проти виступили би менше 13% громадян, а майже 68% проголосували би за незалежність.  Підтримка незалежності на умовному референдумі є найпопулярнішою опцією у всіх регіонах, вікових групах та серед прихильників всіх великих політичних партій.

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то як би Ви на ньому проголосували?

1.  За акт про незалежність       67,7

2.  Проти акту про незалежність          12,5

3.  Не брав би участі у референдумі        9,5

4.  Важко відповісти       10,3

 

Незважаючи на таку абсолютну підтримку рішення про незалежність, простежуються суттєві регіональні, вікові та партійні відмінності. Так, на Заході противників рішення про незалежність менше 1%, а на Сході майже 30%. Існує й тенденція – чим молодші респонденти – тим більше серед них прихильників рішення про незалежність.

Втім, високий рівень підтримки рішення про незалежність не позбавляє багатьох українців непозбувної бентеги та суму за Радянським Союзом. Так, майже 32% вважають, що розпад Радянського Союзу – це погано. Протилежної думки дотримуються 49% опитаних. Решта – вагаються з відповіддю.

На Вашу думку, розпад Радянського Союзу – це було добре чи погано?

1. Скоріше, добре            49,1

2. Скоріше, погано          31,7

3. Важко відповісти       19,2

 

Відповіді респондентів майже дзеркально розділились стосовно запитання про те, чого було більше за роки існування незалежної України: позитивного чи негативного. Приблизно чверть опитаних вважають, що більше було позитиву. Також чверть переконані в тому, що негативу було більше. Найбільша частка (понад 40%) вважають, що за роки незалежності було приблизно стільки ж позитивного, скільки й негативного.

Як Ви вважаєте, за роки існування незалежної України було більше позитивного чи негативного?

1.  Більше позитивного    24,9

2.  Скільки позитивного, стільки й негативного 41,6

3.  Більше негативного    26,1

4.  Важко відповісти       7,5

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.