Розпад Радянського союзу та Незалежність України: що про це думають українці Соцопитування

Високий рівень підтримки рішення про незалежність не позбавляє багатьох українців непозбувної бентеги та суму за Радянським Союзом

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом "Демократичні ініціативи" спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років методом інтерв'ю "обличчям до обличчя" за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні – то він  був би безумовно виграний для прихильників незалежності. Так, голоси на ньому розподілилися б 84,4% – "ЗА" і 15,6% – "ПРОТИ". Якщо аналізувати також респондентів, які вагаються з відповіддю, або не пішли б на референдум, то проти виступили би менше 13% громадян, а майже 68% проголосували би за незалежність.  Підтримка незалежності на умовному референдумі є найпопулярнішою опцією у всіх регіонах, вікових групах та серед прихильників всіх великих політичних партій.

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то як би Ви на ньому проголосували?

1.  За акт про незалежність       67,7

2.  Проти акту про незалежність          12,5

3.  Не брав би участі у референдумі        9,5

4.  Важко відповісти       10,3

 

Незважаючи на таку абсолютну підтримку рішення про незалежність, простежуються суттєві регіональні, вікові та партійні відмінності. Так, на Заході противників рішення про незалежність менше 1%, а на Сході майже 30%. Існує й тенденція – чим молодші респонденти – тим більше серед них прихильників рішення про незалежність.

Втім, високий рівень підтримки рішення про незалежність не позбавляє багатьох українців непозбувної бентеги та суму за Радянським Союзом. Так, майже 32% вважають, що розпад Радянського Союзу – це погано. Протилежної думки дотримуються 49% опитаних. Решта – вагаються з відповіддю.

На Вашу думку, розпад Радянського Союзу – це було добре чи погано?

1. Скоріше, добре            49,1

2. Скоріше, погано          31,7

3. Важко відповісти       19,2

 

Відповіді респондентів майже дзеркально розділились стосовно запитання про те, чого було більше за роки існування незалежної України: позитивного чи негативного. Приблизно чверть опитаних вважають, що більше було позитиву. Також чверть переконані в тому, що негативу було більше. Найбільша частка (понад 40%) вважають, що за роки незалежності було приблизно стільки ж позитивного, скільки й негативного.

Як Ви вважаєте, за роки існування незалежної України було більше позитивного чи негативного?

1.  Більше позитивного    24,9

2.  Скільки позитивного, стільки й негативного 41,6

3.  Більше негативного    26,1

4.  Важко відповісти       7,5

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін