Давньоримських імператорів “оживили” за допомогою штучного інтелекту. ФОТО

Канадський спеціаліст у сфері віртуальної реальності Деніел Вошарт створив карантинний проєкт, в основі якого – наповненнями кольорами облич давніх статуй римських імператорів.

Про це повідомляє The Verge.

 

Реалізація інших проєктів Вошарта уповільнилися через пандемію коронавірусу, тому він вирішив зайнятися "оживленням" старих статуй. У пошуку матеріалу для трансформації, Вошарт обрав статуї імператорів Римської імперії.

 

Для створення портретів Вошарт використовує комбінацію різних ресурсів та програм. Основною з них є ArtBreeder, яка за допомогою машинного навчання оперує портретами та пейзажами.

 

На сайті програми є велика кількість облич у різних стилях, кожне з яких можна налаштувати за допомогою повзунків, що нагадує екран створення персонажів відеоігор.

 

Дизайнер завантажив у ArtBreeder зображення імператорів, які він зібрав зі статуй, монет та картин, а потім вручну відредагував їх, спираючись на історичні описи. "Я працював у Photoshop, завантажував зображення у ArtBreeder, переробляв, повертав у Photoshop, і знову редагував. Результатом роботи стали реалістичні та якісні портрети," - сказав Вошарт.

 

Робота дизайнера уже зацікавила науковців, що відзначили реалістичність портретів.

 

Вошарт зазначив, що спілкувався з групою фахівців, які дали йому вказівки щодо певних імператорів. Вибір тону шкіри є однією з областей, де виникає багато суперечок, зокрема, з імператорами, такими як Септимій Север, який, вважається, був нащадком фінікійців або, можливо, берберів.

Вошарт написав на своєму сайті, що його метою не була романтизація імператорів. "Обираючи бюст чи скульптуру, я надавав перевагу тому, що був зроблений за життя правителя. Деякі імператори, що були з останніх династій чи правили недовго, не мають бюстів. У цьому випадку я використовував зображення на монетах, а також описи родинного дерева та місця народження. Іноді я створював портрети з власної уяви," - зазначив він.

У липні Вошарт завершив перші 54 замальовки, а минулого тижня випустив оновлені портрети на продаж.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.