Вулицю Маврів у Берліні перейменують ім’ям чорношкірого вченого. ФОТО

Перейменування вулиці Маврів (Mohrenstraße) у центрі Берліна відбудеться найближчим часом, вона отримає назву Вулиця Антона Вільгельма Амо за пропозицією Зелених і соціал-демократів.

Таке рішення асамблея району Мітте німецької столиці підтвердила в п'ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Процес перейменування було розпочато негайно, адже "расистська суть нинішньої назви є обтяжливою та шкодить національній та міжнародній репутації Берліна".

 

Антон Вільгельм Амо, який народився в Гані та був вивезений колонізаторами під час голландської Остіндської кампанії, став першим чорношкірим ученим у німецькому університеті. Він отримав ступінь доктора в Галле в 1729 році й працював в університетах Галле, Віттенберга і Йєни до 1747 року.

 

Тема з перейменуванням було піднята на початку липня, коли на хвилі антирасистських протестів по всьому світі після вбивства чорношкірого американця Джорджа Флойда, служба громадського транспорту Берліна BVG прийняла рішення про перейменування станції метро Mohrenstrasse на Glinkastrasse (Вулиця Глинки).

 

Поки що таблички на станції залишаються старими. Думкою громадськості влада не поцікавилася, альтернативні пропозиції не приймаються.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".