На Волині встановили пам'ятник двом сотникам УПА

У Мильцях Старовижівського району освятили пам'ятник сотникам УПА.

Про це повідомляє Район.Історія.

 
фото: Район.Історія

Подія відбулася 23 серпня у День державного прапора України.

З нагоди цієї події на кладовище прибули представники духовенства православної церкви України, родичі сотників, їх земляки із села Мизового, активісти з інших куточків.

Після закінчення урочистостей усі присутні біля могил сотників виконали Гімн України.

Уродженці Мизового Костянтин Жолинський та Михайло Поляк загинули у 1943 році. Обоє були сотниками Української Повстанської Армії, вірними синами України, поклали за неї свої голови, коли їм навіть не було тридцяти.

 
фото: Район.Історія

Багато десятиліть на їх могилі у селі Мильці Старовижівського району не було ніякого ні хреста, ні бодай якогось знака. Лише невеликий горбик землі. Але зусиллями людей, небайдужих до своєї минувшини, історичну пам'ять вдалось відновити.

Долю двох загиблих своїх земляків дослідив та розповів широкому колу громадськості краєзнавець Микола Шаясюк. Місце поховання сотників показали старожили.

Після цього депутат Старовижівської районної ради Іван Омельчук разом зі своїм колегою Анатолієм Лавринюком та родичами виготовив та встановив на їх могилі пам'ятник.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.