На Тернопільщині відкрили пам'ятний знак на місці загибелі провідника ОУН

На полі між селами Гаї Розтоцькі та Загір’я відбулось відкриття та освячення пам’ятного знаку-хреста на місці загибелі провідника Залозецького районного проводу ОУН Матвія Холодяна.

Про це Суспільному розповів історик Василь Ільчишин.

 

На відкриття хреста приїхав рідний брат Матвія – Павло Холодян.

"Сотенний політвиховник УПА на Волині Матвій Холодян (псевдо "Циган", "Ігор", "Рух") 16 червня 1948 року потрапив у засідку і загинув в бою з московсько-більшовицькими окупантами на полі між селами Гаї Розтоцькі та Загір'я", – розповів Павло Холодян.

Селищний голова Любомир Фесик із двоюрідним онуком Холодяна Андрієм визначили місце для встановлення пам'ятного знака.

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала перше

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.