Міжнародна премія імені Франка обрала лауреата

На засіданні журі Міжнародної премії імені Івана Франка, що відбулося 25-26 серпня у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка, було визначено лауреата 2020 року.

Про це повідомляється на сайті Міжнародного фонду Івана Франка.

 

"Дванадцять науковців з України, Німеччини, Австрії та Польщі обговорили наукові роботи номінантів премії 2020 року, заслухали рецензентів і подискутували про внесок кожного претендента в українську гуманітаристику.

Під час таємного голосування за лауреата премії члени журі керувалися власними знаннями і позицією Івана Франка, яку він висловив при житті: "Ця праця наскрізь критична, діло холодного розуму, натхнена великою ідеєю одноцільності і своєрідності…", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, ім'я лауреата Міжнародної премії ім. Івана Франка 2020 року буде оголошено під час п'ятої урочистої церемонії нагородження, яка відбудеться 27 серпня у місті Дрогобичі, в день народження Каменяра.

Водночас у фонді нагадали, що на найвищу українську нагороду в гуманітаристиці претендували:

монографія "Віражі Франкового духу: Світогляд. Ідеологія. Література" директора Інституту Івана Франка НАН України Євгена Нахліка (Україна);

монографія "Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст." доктора історичних наук, професора кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігоря Сердюка (Україна);

монографія "Beau Monde on Empire's Edge: State and Stage in Soviet Ukraine" ("Бомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україні") професорки історії Стетсонського університету Мейгіл К. Фаулер (США).


Міжнародну премію ім. Івана Франка у 2015 році заснував його онук – Роланд Франко. Лауреатами попередніх років були: Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит УГКЦ, кардинал Католицької церкви (2016); професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Олег Шаблій (2017); професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі (2018); докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (2019).

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося