Найбільший скарб монет князя Володимира за 100 років. ФОТО

У місцевості Городниця, у Житомирській області знайшли скарб монет часів князів Володимира Святославича та Святополка Ярополковича.

Скарб складається з 32 монет найдавніших типів. Протягом більш ніж 100 років знаходили лише поодинокі монети київських князів.

На монетах видно зображення князя Володимира на київському престолі та його знак, який сьогодні є Державним гербом України.

 
Монета князя Володимира Святославовича з скарбу у Городниці
більше гіпотез про семантику княжого знака - у публікації "Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?"

На монетах Святополка Ярославича княжий знак має вигляд не тризуба, а двозуба.

Монети були знайдені "за побутових обставин". Про це повідомив історик Олександр Алфьоров на своїй facebook-сторінці:

"Вчора пізно вечорі зі мною вийшли на зв'язок знайомі знайомих і сказали, що за абсолютно побутових обставин були знайдені ці монети. З перших слів ми дійшли спільної згоди – ця знахідка сторіччя має згідно з законом бути переданою Державі. Триває передача."

 
"Скарб національного значення!" - написав у facebook історик Олександр Алфьоров. Знахідка княжих монет у Городниці - найбільша за більш ніж 100 років 

Більше подробиць – незабаром у окремій публікації Олександра Алфьорова.

Нагадуємо. Найдавніші монети київських князів датують часами князя Володимира Святославовича (кінець Х – початок ХІ століть). Свої монети карбували також його наступники на київському престолі Святополк Ярополкович та Ярослав Володимирович.

 
Зображення князя Володимира Святославовича на одній з монет скарбу з Городниці

У 1876 році під час будівельних робіт на Вознесенському спуску у Києві знайшли 120 монет. Це був останній з великих скарбів монет київських князів. До сьогодняшнього дня було відомо про існування приблизно 400 монет князів Володимира Святого, Ярополка Окаянного та Ярослава Мудрого.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.