На розкопках у фортеці Тягин на Херсонщині знайшли артефакти XIV ст.

П’ятий рік поспіль у Херсонській області проходять археологічні розкопки на території пам’ятки національного значення – фортеці Тягин, що у Бериславському районі. Роботи тривають у рамках Південної Середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, яку очолює доктор історичних наук, професор Світлана Біляєва. І цього року вже є цікаві знахідки.

Про це повідомляє видання "День".

 
Фото: Іван Антипенко, "День"

Буквально за кілька днів від початку робіт, волонтерам і вченим вдалося відкопати частину фортифікаційної споруди, а 31 липня, уже наприкінці дня, знайшли фігурний камінь, який добре зберігся до наших днів.

Наразі точно сказати важко, з якої частини фортеці цей елемент і скільки йому років – потрібні експертизи й додаткові дослідження. Втім, археологи кажуть, що це дуже важлива наукова знахідка, датована ймовірно XIV століттям.

На думку науковців Інституту археології, фортеця Тягин цікава для вивчення маловідомих сторінок доби середньовіччя – історії Литовсько-Руської державності, Золотої Орди, Кримського ханства, торгівельної діяльності італійських міст (Генуї та Венеції) на Чорному морі, контактів Османської імперії та українського козацтва.

Раніше, як зазначають в Інституті археології, у ході розкопок було підтверджено наявність одного з найбільших Золотоординських міст Нижнього Подніпров'я другої половини ХІІІ – середини ХІV ст. Дослідники довели побудову князем Великого князівства Литовського і Руського Вітовтом фортеці й митниці наприкінці XIV ст. та їх функціонування у XV ст.

У результаті батиметричних обстежень прилеглої частини р. Тягинки та Дніпра зафіксовано місця розташування переправ і пристані. Важливими вчені вважають знайдені речі литовської матеріальної культури – накладки на шкіряні гаманці, арбалетні болти, елементи прикрас, що засвідчують перебування вихідців із Литви на території фортеці. Також тут знайдені монети XIV-XV століття, які належали різним народам.

"Це унікальна пам'ятка. Це південь Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, до якого входило і Київське князівство. Фактично, це продовження Київської Русі і початок нашої України, – говорить Світлана Біляєва. – Тут проходить фортифікаційна лінія цього князівства. Фортеця константинопольського типу, вона дуже схожа на Тракайську... Це дуже цінний об'єкт для науки, культури, туризму".

"Знайдені артефакти вкотре спростовують історії про те, що на цих землях до Російської імперії нічого не було, і що нібито вони принесли сюди цивілізацію. Це абсурд і смішно, – додає Світлана Біляєва. – Росіяни були завойовниками, руйнівниками, які завжди приходили сюди зі зброєю і заради наживи. Про це свідчать і наші численні знахідки з інших розкопок – на Кінбурні, в Очакові".

За словами Наталі Бімбірайте, очільниці ГО "Культурний центр Україна-Литва", який щороку підтримує цю експедицію, для Литви і України – це дуже важливі кроки в дослідженні спільної історії. Разом з тим, протягом п'яти років експедицій з українських бюджетів усіх рівнів не виділялися кошти на розкопки. Тут працюють переважно волонтери.

"Тягин має великий потенціал для туризму. Сюди вже приїздять групами, дуже цікавляться литовці. Потрібно розвивати інфраструктуру, створювати туристичні й арт-об'єкти, – говорить пані Наталя. – Чим швидше ми це зрозуміємо, тим краще. Тим паче, це реальні об'єкти, які підтверджують нашу давню історію і розвінчують російські міфи. Нічого вигадувати не треба, все це поруч і чекає уваги".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.