АНОНС: У Музеї Революції Гідності відбудуться літературні читання "Поезія війни"

У Києві відбудуться вже традиційні літературні читання “Поезія війни”. Власні тексти, написані про війну і під час війни, читатимуть Світлана Поваляєва, Дмитро Лазуткін, Богдан-Олег Горобчук.

Про це Історичній Правді повідомили у Музеї Революції Гідності.

 

Про авторів:


Світлана Поваляєва
, письменниця, журналістка, авторка поетичної збірки "Після Криму" прозових книжок "Ексгумація міста", "Замість крові", "Орігамі-блюз", "Сімург", "Камуфляж в помаді", "Небо – кухня мертвих";


Дмитро Лазуткін
, поет, журналіст, автор віршованих збірок "Дахи", "Солодощі для плазунів", "Набиті травою священні корови", "Бензин","Добрі пісні про поганих дівчат","Колядки і вальси", "Червона книга", "Артерія";

Богдан-Олег Горобчук, поет, художник, автор збірок віршів "Книга дослідів", "Місто в моєму тілі", "Немає жодної різниці", "Етика любові, естетика смерті", "Цілодобово" (у співавторстві), співавтор ютюб-каналу "Культуртригер".


Модерує поетичний вечір Северин Наливайко – працівник Національного музею Революції Гідності, журналіст.


Час: 29 липня, четвер, 18:30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності 18/2, 2-й поверх)


Вхід вільний. Але необхідно обов'язково зареєструватися, щоб організатори могли безпечно й комфортно розмістити відвідувачів. Форма для реєстрації.


Онлайн-трансляцію заходу дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.


Контакт: пресслужба Національного музею Революції Гідності: press@maidanmuseum.org, +38 096 39 34 566.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".