АНОНС: У Музеї Революції Гідності відбудуться літературні читання "Поезія війни"

У Києві відбудуться вже традиційні літературні читання “Поезія війни”. Власні тексти, написані про війну і під час війни, читатимуть Світлана Поваляєва, Дмитро Лазуткін, Богдан-Олег Горобчук.

Про це Історичній Правді повідомили у Музеї Революції Гідності.

 

Про авторів:


Світлана Поваляєва
, письменниця, журналістка, авторка поетичної збірки "Після Криму" прозових книжок "Ексгумація міста", "Замість крові", "Орігамі-блюз", "Сімург", "Камуфляж в помаді", "Небо – кухня мертвих";


Дмитро Лазуткін
, поет, журналіст, автор віршованих збірок "Дахи", "Солодощі для плазунів", "Набиті травою священні корови", "Бензин","Добрі пісні про поганих дівчат","Колядки і вальси", "Червона книга", "Артерія";

Богдан-Олег Горобчук, поет, художник, автор збірок віршів "Книга дослідів", "Місто в моєму тілі", "Немає жодної різниці", "Етика любові, естетика смерті", "Цілодобово" (у співавторстві), співавтор ютюб-каналу "Культуртригер".


Модерує поетичний вечір Северин Наливайко – працівник Національного музею Революції Гідності, журналіст.


Час: 29 липня, четвер, 18:30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності 18/2, 2-й поверх)


Вхід вільний. Але необхідно обов'язково зареєструватися, щоб організатори могли безпечно й комфортно розмістити відвідувачів. Форма для реєстрації.


Онлайн-трансляцію заходу дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.


Контакт: пресслужба Національного музею Революції Гідності: press@maidanmuseum.org, +38 096 39 34 566.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.