АНОНС: У Музеї Революції Гідності відбудуться літературні читання "Поезія війни"

У Києві відбудуться вже традиційні літературні читання “Поезія війни”. Власні тексти, написані про війну і під час війни, читатимуть Світлана Поваляєва, Дмитро Лазуткін, Богдан-Олег Горобчук.

Про це Історичній Правді повідомили у Музеї Революції Гідності.

 

Про авторів:


Світлана Поваляєва
, письменниця, журналістка, авторка поетичної збірки "Після Криму" прозових книжок "Ексгумація міста", "Замість крові", "Орігамі-блюз", "Сімург", "Камуфляж в помаді", "Небо – кухня мертвих";


Дмитро Лазуткін
, поет, журналіст, автор віршованих збірок "Дахи", "Солодощі для плазунів", "Набиті травою священні корови", "Бензин","Добрі пісні про поганих дівчат","Колядки і вальси", "Червона книга", "Артерія";

Богдан-Олег Горобчук, поет, художник, автор збірок віршів "Книга дослідів", "Місто в моєму тілі", "Немає жодної різниці", "Етика любові, естетика смерті", "Цілодобово" (у співавторстві), співавтор ютюб-каналу "Культуртригер".


Модерує поетичний вечір Северин Наливайко – працівник Національного музею Революції Гідності, журналіст.


Час: 29 липня, четвер, 18:30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності 18/2, 2-й поверх)


Вхід вільний. Але необхідно обов'язково зареєструватися, щоб організатори могли безпечно й комфортно розмістити відвідувачів. Форма для реєстрації.


Онлайн-трансляцію заходу дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.


Контакт: пресслужба Національного музею Революції Гідності: press@maidanmuseum.org, +38 096 39 34 566.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.