В «Україні модерній» змінилась головна редакторка

Оксану Кісь замінила Оксана Овсіюк

Оксана Кісь залишає посаду головної редакторки сайту "Україна модерна", присвячений історії України та Центрально-Східної Європи кінця XVIII – XX століть.

"Сайт суттєво зміцнів, наповнився життям, здобув належний авторитет серед істориків/инь та шанувальників/ць історії та посів гідне місце на мапі українських академічних інтернет-ресурсів" - стверджує Оксана Кісь у своїй редакторській колонці.

За останні майже шість років на сайті з'явилося 164 дослідницькі праці, автор(к)ами яких були 110 українських та 58 іноземних вчених, серед яких 104 жінок і 64 чоловіків (деякі статті у співавторстві).

Під час жорсткого карантину: протягом квітня-травня 2020 р. Сайт УМ відвідувало близько 1200 читачів/ок щоденно.

 
Оксана Кісь
Теми

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.