In memoriam. Помер ірландський політик Джон Х’юм

У віці 83 років помер північноірландський політик Джон Х’юм, який був лауреатом Нобелівської премії миру.

Про це у своєму Twitter пише Соціал-демократична та лейбористська партія Північної Ірландії (SDLP), одним із засновників якої був Х'юм. Він пішов із політики у 2004 році.

 

"Нобелівський лауреат і колишній лідер SDLP Джон Хʼюм помер вчора ввечері. Ми всі живемо в тій Ірландії, яку він собі уявляв, — у мирі та вільні вирішувати свою власну долю", — йдеться у повідомленні.

Джон Х'юм отримав Нобелівську премію в 1998 році разом з іще одним північноірландським політиком — Девідом Трімблом. Вони були головними авторами Белфастської угоди. Це був мирний договір між Британією та Ірландією для врегулювання збройного конфлікту на території Північної Ірландії.


Довідково. Конфлікт у Північній Ірландії стався на релігійному та національному ґрунті: між протестантами та католиками, між тими, хто хотів приєднатися до Ірландії, і тими, хто хотів залишатися у складі Великої Британії.

Одним з провідних учасників цього конфлікту була ІРА (Ірландська республіканська армія). Загалом під час збройних зіткнень загинули близько 3 500 людей, з яких майже половина — мирні жителі, оскільки часто бойові дії відбувалися на вулицях міст, або ж вчинялися криваві теракти.

У 1998 році конфлікт врегулювали за допомогою Белфастської угоди. Рідкі та поодинокі випадки сутичок трапляються дотепер. Громадяни Північної Ірландії (71%) та Ірландії (94%) переважною більшістю підтримали цю угоду, яка передбачала створення органів влади в Північній Ірландії, відмову Ірландії від претензій на ці території та самовизначеність північноірландців щодо подальшої долі своєї країни.

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.