Археологи під Одесою виявили рідкісну статуетку античного божества. ФОТО

Члени Нижньодунайської археологічної експедиції Одеського археологічного музею на розкопках городища Картал поблизу села Орловка в Ренійському районі виявили теракотову статуетку. Археологи вважають, що статуетка зображає грецького бога Гермеса (в римському пантеоні – Меркурія). Ще по одній з версій – це може бути Геракл.

Про це повідомляє Думская.

 

"Виріб прекрасно зберігся. Статуетки такого типу і в такому чудовому стані – рідкісна знахідка навіть у великих античних центрах Північного Причорномор'я. Для пам'ятки ж варварської периферії, яким було в античну епоху поселення в Карталах, така статуетка – виняткова рідкість, яка межує з унікальністю", — розповіли співробітники Одеського археологічного музею.

У давньогрецькому пантеоні Гермес – бог торгівлі та хитрості, юнацтва та красномовства. Він також вважається покровителем глашатаїв, послів і мандрівників. Про те, що статуетка зображає саме Гермеса, можна судити по залишкам жезла-кадуцея.

 

Але, з іншого боку, етруський варіант Геркле (Геркулеса) також іноді зображувався з таким жезлом. Крім того, Гермес традиційно зображувався більш витонченим і без накидки.

Під час розкопок також було знайдено кілька поховань на території могильника городища. Це могили часів черняхівської культури і пізньоантичного періоду.

 

Зазначимо, що Катрал – багаторівневий археологічний об'єкт. Зараз члени експедиції завершують розкопки шарів античної епохи і переходять до більш древньої – гальштатського періоду (XII-VIII століття до Р.Х.) і епохи енеоліту (V тисячоліття до Р.Х.).

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".