На Дніпропетровщині науковці сподіваються, що знайшли могилу Олександра Поля. ВІДЕО

Історики вважають: саме завдяки чоловіку місто почало стрімко розвиватися, а регіон став промисловим.

У Дніпрі ймовірно знайшли поховання знаменитого Олександра Поля: першого почесного громадянина міста. Принаймні знахідка, на думку археологів, збігається з деякими відомостями про могилу. Місце поховання підприємця ХІХ-го століття раніше вважалося втраченим. Наскільки наблизилися науковці до розкриття загадки – розповідає кореспондентка "5 каналу" Наталка Світлова.

 

"Бачите, вона на ніжках. Стояла на ніжках. А оце верхня частина. Її розірвали. А це кришка з верхньої частини труни, яка відкривалася", – розповідає Дмитро Каюк.

Цинкова труна зі склепу з червоної цегли. У ній же друга – дерев'яна. Це одна з могил, яку знайшли археологи поряд із фундаментом церкви Святого Лазаря. Джерела археологів вказують, саме біля неї слід шукати могилу відомого підприємця регіону Олександра Поля.

"Ось прямо коло дзвіниці, ми не навмання шукали, просто прикинули, де може бути розташоване це поховання. Ось цей вскритий, досліджений повністю, оцей зараз в стадії дослідження", – каже Дмитро Каюк, директор КП "Етнографічні парки Дніпра".

Олександр Поль – перший почесний громадянин Катеринослава, так називалося місто Дніпро до початку минулого століття.

Історики вважають: саме завдяки йому місто почало стрімко розвиватися, а регіон став промисловим. Раніше місце його поховання вважалося втраченим.

Тепер пошуковці знайшли ймовірне місце поховання: у Севастопольському парку Дніпра.

"Ми взагалі звертаємо увагу на все те, що може засвідчувати наявність тут церкви. Кожна знахідка для нас є важливою", – розповідає Ольга Сеньковська, студентка-археологиня.

Адже всі заможні склепи й могили на колишньому цвинтарі розграбовані, зокрема і кам'яний, у якому знайшли останки чоловіка й жінки.

"Крадії, які обікрали цей склеп, вони обікрали все. У тому числі і одяг. Скоріше за все він був гаптований золотом. Чому немає жіночого черепа важко сказати. Однак скоріше за все – у черепі були золоті зуби", – говорить Дмитро Каюк.

"Звичайно, це ускладнює ідентифікацію людей, які тут були поховані, тому що якраз оцих речей і немає, речей індивідуальних, які б могли вказати на особу", – каже Дмитро Тесленко, керівник археологічної експедиції.

На пошуки могили Олександра Поля експедицію відправили 2 місяці тому. Відомо, що сам чоловік помер у віці 58 років. Його дружина Ольга за 26 років – у 74. В останках із кам'яного склепу антропологи шукають непрямі ознаки, які б могли вказати на особи похованих.

"Досить сильно він навантажувався за життя, у нього спрацьовані шийні хребці, остеохондроз і права рука, праве плече, тобто щось він активно робив правою рукою. Це може бути і трость може бути. Жінка дуже літня. Жінка старше 60 років. Можливо і більше", – розповідає Олександра Козак, антрополог.

Розкопки в Севастопольському парку Дніпра тривають. Далі науковці ідентифікуватимуть останки похованих тут людей. І можливо тоді остаточно віднайдуть могилу підприємця, археолога і мецената Олександра Поля.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.