Кабмін затвердив план заходів до Дня пам’яті захисників України

Кабінет Міністрів затвердив план заходів з відзначення 29 серпня Дня пам’яті захисників України

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінветеранів.

"На засіданні уряду було затверджено розпорядження КМУ "Про заходи з відзначення у 2020 році Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України", який з 2019 року щорічно відзначається в Україні 29 серпня. Проєкт розпорядження розроблений за ініціативи Міністерства у справах ветеранів України", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що його основна мета - впровадження нових традицій ушанування пам'яті загиблих воїнів - захисників України. Як очікується, розпорядження матиме позитивний вплив на інтереси ветеранів війни та сімей загиблих, які поклали свої життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, сприятиме консолідації та розвиткові української нації.

У цей день передбачено приспущення державного прапора України та оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання, обмеження розважально-концертних заходів та трансляцій на телебаченні й радіо, покладання квітів до пам'ятників, пам'ятних знаків та місць поховань захисників України, а також проведення національно-патріотичних заходів.

Крім того, обласним та Київська міській держадміністраціям дано доручення до 15 серпня розробити і затвердити свої регіональні плани вшанування пам'яті загиблих захисників України.

Також цього року планується встановлення зменшених копій державного прапора на усіх могилах захисників України, проведення всеукраїнської акції пам'яті "Сонях", велопробігу ветеранів за маршрутом Ужгород – Маріуполь та низки  інших заходів.

Як повідомлялося, цей пам'ятний день встановив 24 серпня 2019 року Президент Володимир Зеленський. Дата приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі - дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року.

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.