Паніотто сказав, що потрібно для створення української політичної нації

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто вважає, що головна причина відсутності єдності між українцями полягає у тому, що ми більше просунулися в бік формування національно-етнічної, а не політичної держави

Як передає кореспондент Укрінформу, таку думку Паніотто висловив під час Круглого столу "Культура діалогу", ініційованого Міністерством культури та інформаційної політики.

 

"Якщо у 1991 році 55% населення хотіли розмовляти російською мовою з нашими інтерв'юерами, то зараз ми досягли зниження цього тільки на 10%. Зрозуміло, що головна причина наших проблем і відсутності єдності в тому, що все ж таки ми більше просунулися в бік формування національно-етнічної держави, ніж в бік формування держави політичної. Якби на сході України і в Криму всі розмовляли українською мовою, то Путіну було б важко апелювати до жителів цих регіонів, як до своїх. Це правда. Але виявляється, що це нереалістично. Ми не змогли майже за 30 років цього добитися", - сказав Паніотто.

На думку соціолога, "для створення української політичної нації потрібно, ймовірно, шукати в нинішніх умовах не стільки ті характеристики, які є спільними для етнічних українців і росіян, які живуть в Україні, скільки ті, за якими російські і російськомовні люди в Україні відрізняються від росіян".

Паніотто називає три такі характеристики - відсутність великодержавного шовінізму, антиавторитаризм та орієнтація на Захід на відміну від антиамериканізму та ізоляції росіян.

"Щодо того, що спільне й відмінне у жителів України, то треба сказати, що, скажімо, етнічний склад фактично перестає бути диференційованим. Якщо в лютому 2001 року 74% себе ідентифікували як українців і 20% як росіян, то в лютому 2019 року 91% українців і тільки 5% росіян. Тобто це взагалі перестало бути тим, що диференціює жителів України. Реально диференціює тільки мова", - зазначив Паніотто.

Цінностей, які могли б об'єднати українців, на думку соціолога, є шість. Це гідність, справедливість, щастя, толерантність (у тому числі, доброта, чуйність, взаємодопомога), добробут і демократія.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.