Спецпроект

АНОНС: театралізована вечірня екскурсія у Національному музеї історії України

Національний музей історії України покаже «Таємниці українських дворян»

19 вересня Національний музей історії України запрошує на вечірню театралізовану екскурсію з каганцями "Таємниці українських дворян".
Овіяне романтикою ХІХ ст. Міцний запах пороху на війні й делікатні аромати троянд на балах, ніжні зустрічі при місячному сяйві та нерозділене кохання, стрімкі злети улюбленців долі та безславні падіння невдах...
А яким було життя тогочасних українських знаменитостей: засновників бізнес-імперій, нуворишів, які здобули величезні статки завдяки цукровому буму та змогли купити собі дворянські титули, власників палаців, колекціонерів антикваріату, щедрих меценатів та їхніх друзів – письменників, поетів, художників? Кого порівнювали з героєм роману Теодора Драйзера? Чий маєток називали українським Парнасом? А який рід згас через прокляття запорізьких характерників?
При мерехтливому світлі каганців ви почуєте відповіді на ці питання та розкриєте для себе багато інших таємниць, якими оповиті найвідоміші дворянські роди України ХІХ сторіччя.
Початок – у суботу, 19 вересня, о 20:00 в Національному музеї історії України, вул. Володимирська, 2.
Вартість участі – 175 грн.
Квитки можна придбати у касі музею (щодня з 10:00 до 17:00) АБО ОНЛАЙН. Кількість місць обмежена, тому квитки необхідно викуповувати заздалегідь. Телефон для довідок: (044) 278 48 64.
 

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.