На Волині знайшли середньовічну піч із гербами князів

Залишки багатого кахляного каміна попередньо можна датувати XVII століттям

Про це повідомляє Район.Історія з посиланням на археолога Віктора Баюка.

У селі Сокіл Рожищенського району відбулись наукові археологічні дослідження до початку земляних робіт з будівництва медичного закладу.

Розкопки проводили працівники Охоронної археологічної служби країни, за участі Волинського осередку Спілки археологів України за відкритим листом та дозволом Міністерства культури та інформаційної політики України. 

Розкоп розмірами 13 на 13 метрів охоплював всю площу майбутньої забудови, інша невелика частина ділянки майбутньої забудови була зайнята закладеним у 1990 роках фундаментом. Основна площа розкопу доведена до глибини в один метр (на рівень траси колишнього валу).

У результаті польових досліджень виявили та вивчили трасу зруйнованого валу Сокільського замчища у вигляді основи валу з суміші піщано-глиняного ґрунту. Таким чином протрасували втрачену частину валу замчища та з'ясували його напрямок.

Також знайшли заглиблену споруду пізньосередньовічного часу із котлованом та залишкам

 

багатого кахляного каміна, що попередньо може бути датована XVII століттям. За титулатурою кахляної печі, найімовірніше споруда належала Криштофу Шимковичу Шклинському, другому чоловіку княгині Олександри Марківни Сокольської.

Окрім того, виявили надзвичайно інформативний культурний шар періоду пізнього середньовіччя. Особливо цінною є вибірка багатої кахляної печі із коронами та титулатурою.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.