Національний музей історії України запускає дитячу програму про виникнення писемності

Національний музей історії України розпочинає серію авторських освітніх дитячих програм «Магія символів», присвячених історії писемності та розвитку писемної культури на українських землях

Проведуть їх науковці музею, куратори виставки "Homo scriptor. Людина, яка пише" – Олексій Савченко та Володимир Колибенко.

 

Під час програми "Як писали до появи алфавітів?" юні дослідники помандрують у дописемні часи, де спробують зрозуміти, як давні люди зображали світ навколо себе, передаючи власні думки та враження через відстань і час, а також як їм у цьому допомагали предмети, піктограми й символи.
Дитячий день відбудеться вже цієї неділі, 20 вересня, о 12.00.

Ця програма йде першою, адже поява писемності – одна із найважливіших подій в історії людства, що назавжди змінила світ і дала змогу передавати інформацію на небачені відстані. Писемність не виникла з появою людства, але стала важливою частиною його існування, без якої ми вже не уявляємо свого життя.

Вікова категорія: 7–14 років.
Тривалість 2 години. Вартість – 200 грн.

У зв'язку з епідемічною ситуацією кількість місць обмежена, тому квитки бажано викуповувати наперед. Квитки можна купити в касі музею (з 10 до 17:00, щодня) або ОНЛАЙН: https://nmiu.kontramarka.ua/widget/excursion/221/ .

Додаткова інформація за телефоном (044) 278 48 64.
Адреса Національного музею історії України: м. Київ, вул. Володимирська, 2.
Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.