Спецпроект

Назва конференції «Was the Holodomor a Genocide?» є некоректною – стверджують працівники Інституту дослідження Голодомору

Співробітники Інституту дослідження Голодомору не погоджуються з формулюванням назви конференції Was the Holodomor a Genocide?

24 вересня має відбутися конференція під назвою Was the Holodomor a Genocide? Її організаторами виступають Німецько-українська комісія істориків та Канадський інститут українських студій. До участі запрошені три експерти з досліджень Голодомору та геноцидів: Андреа Граціозі (Рим), Георгій Касьянов (Київ) та Дарія Маттінглі (Кембридж).

Працівники Інституту дослідження Голодомору оприлюднили у Фейсбуці відкритий лист про некоректність назви конференції. На їх думку "таке формулювання теми є абсолютно некоректним, воно порушує законодавство України та міжнародно-правові акти".

Підписанти листа вказують, що визначення Голодомору 1932–1933 років як геноциду є юридичною нормою та прописане в українському законодавстві.

 

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР