Спецпроект

Назва конференції «Was the Holodomor a Genocide?» є некоректною – стверджують працівники Інституту дослідження Голодомору

Співробітники Інституту дослідження Голодомору не погоджуються з формулюванням назви конференції Was the Holodomor a Genocide?

24 вересня має відбутися конференція під назвою Was the Holodomor a Genocide? Її організаторами виступають Німецько-українська комісія істориків та Канадський інститут українських студій. До участі запрошені три експерти з досліджень Голодомору та геноцидів: Андреа Граціозі (Рим), Георгій Касьянов (Київ) та Дарія Маттінглі (Кембридж).

Працівники Інституту дослідження Голодомору оприлюднили у Фейсбуці відкритий лист про некоректність назви конференції. На їх думку "таке формулювання теми є абсолютно некоректним, воно порушує законодавство України та міжнародно-правові акти".

Підписанти листа вказують, що визначення Голодомору 1932–1933 років як геноциду є юридичною нормою та прописане в українському законодавстві.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".