Посол Польщі образився на відкриття меморіальної таблиці на Львівщині

Бартош Ціхоцький написав листа до голови Бродівської районної державної адміністрації з протестом проти відкриття в Гуті Пеняцькій меморіальної таблиці з написом "бандити з Армії Крайової".

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на польське видання Onet.

Відзначається, що про встановлення меморіальної таблиці українцям, загиблим у Гуті Пеняцькій, стало відомо з публікацій у неділю Червоноградської міської організації ВО "Свобода" у Facebook

Таблиця з Гути Пеняцької
Таблиця з Гути Пеняцької

Нещодавно голова УІНП Антон Дробович заявив: "є багато польських місць в Україні, які було встановлено неналежним чином, невідповідно до закону. Ми готові діяти за принципом "всі на всі": усі польські місця пам'яті в Україні легалізувати у відповідь на легалізацію всіх українських місць пам'яті в Польщі. Україна також готова допомогти з упорядкуванням усіх польських місць пам'яті в Україні", - заявив Дробович.

Він підкреслив, що українсько-польські відносини у цій сфері мають бути паритетними.

За словами голови УІНП, є не менше десяти проблемних об'єктів у Польщі. Зокрема, "важливою стратегічною точкою" для України Дробович назвав поховання на горі Монастир – це сплюндроване вандалами у 2015-му та 2020 роках поховання 62 бійців УПА, які загинули в 1945 році у бою з підрозділами НКВД.

"Там відбулися акти вандалізму проти українських поховань, але й досі винних не покарано, а таблицю з іменами не відновлено. Такого не повинно бути, ця ситуація має бути виправлена. Це – сигнал, на який ми очікуємо. З цього мають розпочинатися подальші кроки",- підкреслив Дробович.

Голова УІНП зазначив, що тема УПА є лише однією з багатьох, якими займається Інститут, але в нинішній ситуації це "принциповий момент, оскільки йдеться про неповагу до людської гідності".

Також нагадаємо, що на території Польщі є велика кількість пам'ятників, на яких написано про "бандитів з УПА".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".