Перемир'я між інститутами нацпам' яті Польщі та України відкладається

Офіційно - через стан здоров'я керівників польського інституту національної пам'яті

В середині жовтня цього року відбувся візит Президента Польщі до України, який супроводжувався скандалом навколо спотворення польською стороною пам'ятника на могилі вояків УПА на горі Монастир.

Хто похований на горі Монастир?

27 жовтня ІПН Польщі поширив заяву, якою фактично було перекреслено перспективи налагодження українсько-польських відносин у сфері історичної пам'яті.

Зубний біль польсько-українських стосунків

29 жовтня 2020 року Український інститут національної пам'яті отримав від Інституту національної пам'яті Республіки Польща лист із проханням про перенесення зустрічі між делегаціями обидвох інституцій у зв'язку зі станом здоров'я голови Інституту національної пам'яті Польщі доктора Ярослава Шарека та його заступника доктора Кшиштофа Швагжика.

Лист надійшов на фінальному етапі погодження програми візиту. Зустріч очільників інститутів національної пам'яті України та Польщі була запланована на 4 листопада.

УІНП побажав керівникам польського ІНП "швидкого одужання".

 

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.