Вчені НАНУ відреагували на інтервʼю академіка Гончарука про появу життя на Землі

Академіки та вчені Національної академії наук України відреагували на інтервʼю претендента на пост президента НАНУ академіка Владислава Гончарука. Вони вважають його висловлювання антинауковими і шкідливими для репутації академії наук.

Про це йдеться в їх спільному зверненні.

 
Владислав Гончарук

"Нас глибоко обурила ця публікація [інтервʼю виданню "Граніт науки"], заснована на анти- і псевдонаукових висловлюваннях вченого і директора великої хімічної установи, який бажає очолити Національну академію наук України.

Розглядаємо її як певний набір його виключно персональних уявлень, котрі, як ми хотіли би сподіватися, з'явились у нього в останні роки і яких ми ніколи раніше від нього не чули", — сказано у зверненні.

Вчені вважають, що заяви Гончарука суперечать фактам, які встановила світова наука. "Це стосується як уявлення про походження і розвиток Всесвіту, Сонячної системи і планети Земля, так і тверджень щодо виникнення і розвитку життя на ній", — уточнили вчені.

Представники НАНУ зазначили, що не поділяють "фантазій" Гончарука.

Члени Відділення хімії НАН України також засудили висловлювання академіка.

"Ми засуджуємо некоректні висловлювання академіка [...] про всесвітньо відомих вчених, своїх колег по президії і всього наукового співтовариства. Інтервʼю містить низку нечітких, часто помилкових і необгрунтованих тверджень [...].

Вважаємо, що це інтервʼю завдало великої шкоди авторитету Національної академії наук України та вітчизняної науки в цілому", — сказано у відкритому листі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.