В Польщі знайшли документи реального Джеймса Бонда

Бонд балакучий, але дуже обережний і "цікавиться жінками"

Про це повідомляє директор Архіву СБУ Андрій Когут з посиланням на Архів ІПН Польщі.

В Архіві ІПН Польщі знайшли документи про реального британського розвідника Джеймса Бонда.

"Джеймс Бонд прибув до Польщі 18 лютого 1964 р. Його офіційна посада — секретар-архівіст Військового аташате посольства Великої Британії. Приїзд такого відомого агента не залишився непоміченим співробітниками 2-го Департаменту (контррозвідки) Міністерства внутрішніх справ ПНР – йдеться у повідомленні, -

Створено справу оперативного нагляду під кодовою назвою "Самек", а він сам перебуває під постійним та пильним спостереженням. Встановлено, що Бонд балакучий, але дуже обережний і "цікавиться жінками".

Контактів з громадянами Польщі — не зафіксовано. У жовтні та листопаді 1964 року разом із двома працівниками аташату відвідував Білостоцьке та Ольштинське воєводства, щоб "проникнути на військові об'єкти".

Ймовірно, що спостереження за діями агента 007 не залишилось для нього непоміченим. Тож швидше всього, що він прийшов до висновку, що шансів отримати цінну інформацію немає.

Через це, 21 січня 1965 року Джеймс Бонд покинув територію Польської Народної Республіки. Результатом його перебування стали дані в картотеці та фрагментарні документи оперативного спостереження".

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.