Уряд виділив 5,6 мільйона на ремонт Національного художнього музею

Кабінет Міністрів виділив 5,6 млн грн на невідкладний ремонт Національного художнього музею України.

Таке рішення прийнято на засіданні 23 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, коментуючи у Телеграмі це рішення, зазначив: "Кошти будуть спрямовані на реставрацію скульптурних композицій головного фасаду та даху (1,983 млн грн) ремонтно-реставраційні роботи головного фасаду та приямків (3,617 млн грн)".

За його словами, загальна ж вартість проєкту ремонтно-реставраційних робіт Національного художнього музею становить 68 млн грн. Таке фінансування можливе, зокрема, за умови участі закладу у проєкті "Велика реставрація", зазначив міністр.

Міністерство культури і інформаційної політики ініціювало розгляд цього питання урядом після того, як 8 серпня Національний художній музей заявив, що тимчасово зупиняє роботу у зв'язку з обвалом портика.

Тоді міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко запевнив, що буде залучено весь потрібний ресурс, аби найближчим часом музей знову відкрився для відвідувачів.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.