У проєкті бюджету-2021 нема коштів для Архіву національної пам’яті

Цієї весни в Архіву національної пам'яті вже забрали 58 млн грн на перший етап реконструкції – ці гроші пішли у фонд боротьби з коронавірусом

Про це повідомляє архів на своїй сторінці у Фейсбуці.

Нещодавно Кабінет Міністрів ухвалив проєкт Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік". У проєкті коштів, виділених на реконструкцію Архіву національної пам'яті немає. Передбачені лише капітальні видатки у розмірі 9,3 млн грн – вони виділені спільно на Архів національної пам'яті та Музей Революції гідності.

 

Такий стан справ викликає у співробітників Архіву велике занепокоєння та навіть ставить під питання створення та існування Архіву національної пам'яті – інституції, яка планує за два роки зібрати та відкрити доступ до 4 млн історичних документів колишніх радянських спецслужб.

ГДА УІНП та Український інститут національної пам'яті подавали до Міністерство культури та інформаційної політики України пропозиції до бюджету у розмірі 350 млн грн. 

У свою чергу міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час презентації проєкту реконструкції Архіву національної пам'яті 17 липня підтримав створення найсучаснішого архіву в Україні.

Поки що це лише проєкт бюджету. Голосування за нього у першому читанні має відбутися за кілька тижнів.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.