У проєкті бюджету-2021 нема коштів для Архіву національної пам’яті

Цієї весни в Архіву національної пам'яті вже забрали 58 млн грн на перший етап реконструкції – ці гроші пішли у фонд боротьби з коронавірусом

Про це повідомляє архів на своїй сторінці у Фейсбуці.

Нещодавно Кабінет Міністрів ухвалив проєкт Закону "Про Державний бюджет України на 2021 рік". У проєкті коштів, виділених на реконструкцію Архіву національної пам'яті немає. Передбачені лише капітальні видатки у розмірі 9,3 млн грн – вони виділені спільно на Архів національної пам'яті та Музей Революції гідності.

 

Такий стан справ викликає у співробітників Архіву велике занепокоєння та навіть ставить під питання створення та існування Архіву національної пам'яті – інституції, яка планує за два роки зібрати та відкрити доступ до 4 млн історичних документів колишніх радянських спецслужб.

ГДА УІНП та Український інститут національної пам'яті подавали до Міністерство культури та інформаційної політики України пропозиції до бюджету у розмірі 350 млн грн. 

У свою чергу міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час презентації проєкту реконструкції Архіву національної пам'яті 17 липня підтримав створення найсучаснішого архіву в Україні.

Поки що це лише проєкт бюджету. Голосування за нього у першому читанні має відбутися за кілька тижнів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.