IN MEMORIAM. Помер Юрій Орлов – засновник Московської Гельсінської групи

У США в віці 96 років помер Юрій Орлов – фізик, правозахисник, дисидент, засновник Московської Гельсінської групи

Про це повідомила російська служба Радіо Свобода.

Орлов був учасником Другої світової війни, з боями дійшов до Праги, був нагороджений орденом Вітчизняної війни другого ступеню. 1951 року закінчив фізико-технічний факультет Московського державного університету, після працював в одній з секретних лабораторій "Атомного проєкту СРСР".

 

У 1956 році Орлов був звільнений і позбавлений допуску до секретних документів на роботі. Також його виключили з КПРС за соціял-демократичні ідеї.

У 1972 році Орлов став співробітником Інституту земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль АН СРСР, але 1973 року був звільнений за підтримку академіка Андрія Сахарова.

Орлов був членом радянської групи Amnesty International. У 1976 році став засновником і першим керівником Московської Гельсінської групи. За правозахисну діяльність переслідувався з боку КДБ.

1977 року Орлова засудили до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання за статтею про антирадянську пропаганду. Після арешту Орлова деякі західні науковці на знак протесту відмовилися співпрацювати з радянськими колегами.

У 1968 році Орлов був позбавлений радянського громадянства та примусово висланий з країни в обмін на заарештованого в США радянського розвідника. Того ж року Орлов став професором Корнелльского університету.

Автор автобіографічного роману "Небезпечні думки".

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.