IN MEMORIAM. Помер Юрій Орлов – засновник Московської Гельсінської групи

У США в віці 96 років помер Юрій Орлов – фізик, правозахисник, дисидент, засновник Московської Гельсінської групи

Про це повідомила російська служба Радіо Свобода.

Орлов був учасником Другої світової війни, з боями дійшов до Праги, був нагороджений орденом Вітчизняної війни другого ступеню. 1951 року закінчив фізико-технічний факультет Московського державного університету, після працював в одній з секретних лабораторій "Атомного проєкту СРСР".

 

У 1956 році Орлов був звільнений і позбавлений допуску до секретних документів на роботі. Також його виключили з КПРС за соціял-демократичні ідеї.

У 1972 році Орлов став співробітником Інституту земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль АН СРСР, але 1973 року був звільнений за підтримку академіка Андрія Сахарова.

Орлов був членом радянської групи Amnesty International. У 1976 році став засновником і першим керівником Московської Гельсінської групи. За правозахисну діяльність переслідувався з боку КДБ.

1977 року Орлова засудили до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання за статтею про антирадянську пропаганду. Після арешту Орлова деякі західні науковці на знак протесту відмовилися співпрацювати з радянськими колегами.

У 1968 році Орлов був позбавлений радянського громадянства та примусово висланий з країни в обмін на заарештованого в США радянського розвідника. Того ж року Орлов став професором Корнелльского університету.

Автор автобіографічного роману "Небезпечні думки".

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.