IN MEMORIAM. Помер Юрій Орлов – засновник Московської Гельсінської групи

У США в віці 96 років помер Юрій Орлов – фізик, правозахисник, дисидент, засновник Московської Гельсінської групи

Про це повідомила російська служба Радіо Свобода.

Орлов був учасником Другої світової війни, з боями дійшов до Праги, був нагороджений орденом Вітчизняної війни другого ступеню. 1951 року закінчив фізико-технічний факультет Московського державного університету, після працював в одній з секретних лабораторій "Атомного проєкту СРСР".

 

У 1956 році Орлов був звільнений і позбавлений допуску до секретних документів на роботі. Також його виключили з КПРС за соціял-демократичні ідеї.

У 1972 році Орлов став співробітником Інституту земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль АН СРСР, але 1973 року був звільнений за підтримку академіка Андрія Сахарова.

Орлов був членом радянської групи Amnesty International. У 1976 році став засновником і першим керівником Московської Гельсінської групи. За правозахисну діяльність переслідувався з боку КДБ.

1977 року Орлова засудили до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання за статтею про антирадянську пропаганду. Після арешту Орлова деякі західні науковці на знак протесту відмовилися співпрацювати з радянськими колегами.

У 1968 році Орлов був позбавлений радянського громадянства та примусово висланий з країни в обмін на заарештованого в США радянського розвідника. Того ж року Орлов став професором Корнелльского університету.

Автор автобіографічного роману "Небезпечні думки".

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря