Міністр попросив НБУ "збрити бороди" Володимиру Великому і Ярославу Мудрому на монетах

Немчінов пропонує вернути портрети князів з перших гривень

Про це повідомляє LB.ua.

Міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов попросив Національний банк змінити зображення київських князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого на монетах номіналом 1 гривня і 2 гривні.

Про це він сказав на засідання уряду в середу.

"Я хочу попросити голову Національного банку збрити бороду Володимиру Великому і Ярославу Мудрому і повернути нам наших князів у такому вигляді, в якому вони були на оригінальних, найкращих гривнях", - звернувся Немчінов до керівника НБУ Кирила Шевченка.

Нагадаємо, що на гривневих банкнотах першого та другого поколінь Володимир Великий та Ярослав Мудрий були зображені без бороди. У 2000-х роках їх замінили нинішніми купюрами, де князі вже були бородатими.

У 2018 році в обіг випустили монети номіналом 1 грн і 2 грн, які поступово замінюють ці банкноти. Володимир Великий і Ярослав Мудрий на них також мають бороди.

 
Володимир Великий на одногривневих монетах 2018 року випуску зображений з бородою 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.