В Ірані знайшли незвичне стародавнє поховання

Іранські археологи виявили стародавній людський скелет у двох глечиках в гробниці у сільській місцевості в провінції Кордестан

 

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Tehran Times.

Дослідження проводилося під керівництвом Науково-дослідного інституту культурної спадщини та туризму в Сарвабадському районі.

У місцевому департаменті туризму зазначають, що скелет належить до парфянської епохи (247 р до н.е. — 224 р н.е.).

"У парфянській похоронної традиції гігантські глечики зазвичай грали роль трун, а у виявленої гробниці, тіло помістили у два глиняних глечика … Нижче ребер тіло, схоже, належало людині, яка померла від травм", — пояснив керівник проекту Шокух Хосраві.

Парфянська імперія, також відома як Імперія Аршакидів, була великою політичною та культурною потугою на території Ірану. Парфяни переважно перейняли мистецтво, архітектуру, релігійні вірування та королівські відзнаки своєї культурно неоднорідної імперії, що включала перську, елліністичну та регіональні культури.

На піку свого розвитку Парфянська імперія простягалася від північних меж Євфрату, на території сучасної центрально-східної Туреччини, до східного Ірану.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.