Веб-проєкт «Чехословаки в ГУЛАГу» має нові мовні версії

Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія) представив англійську, українську та російську версії веб-проекту – "Чехословаки в ГУЛАГу".

Інститут досліджень тоталітарних режимів (Чехія) представив англійську, українську та російську версії веб-проекту – Чехословаки в ГУЛАГу.

Цей веб-сайт є результатом співробітництва чеських, українських та російських істориків та архівістів.

Він пропонує закордонній громадськості та фахівцям результати досліджень документів, що стосуються політичних репресій у Радянському Союзі, спрямованих проти вихідців з Чехословаччини (не тільки чехів – але й українців, німців, русинів, євреїв, угорців, росіян та словаків).

"Крім короткого огляду історії репресій, на сайті опубліковані біографії чеських авторів спогадів про табори, інтерв'ю зі свідками, які пережили ув'язнення в таборах ГУЛАГу, посилання на наукові та популярні статті, видання, виставки, відеозаписи бесід і документальні фільми, що були зняті ІДТР, а також посилання на проекти, пов'язані з темою репресій, – уточнює керівник проєкту дослідження репресій проти краян з Чехословаччини на території колишнього Радянського Союзу, історик ІДТР Адам Граділек. – Опубліковану на сайті фотогалерею ми постійно актуалізуємо, проте вона представляє лише малу частину тисяч документів, які ми зібрали в рамках проєкту до цього моменту".

 

Дослідженнями репресій проти чехословацьких громадян та осіб чеського походження в СРСР Інститут займається з моменту свого заснування в 2008 році. Співробітники ІДТР записали десятки інтерв'ю зі свідками і родичами жертв радянських репресій, а також придбали ряд документів, фотографій і рукописів спогадів з родинних архівів.

Дослідження також проводяться у чеських і зарубіжних архівах, включаючи архіви колишніх радянських спецслужб в пострадянських країнах, особливо активно – в Україні.

Спільно з українськими партнерами (Галузевий державний архів Служби безпеки України – ГДА СБУ, Державна архівна служба України, Державний архів Закарпатської області) Інститут створив центри оцифрування у Львові та Ужгороді, де обробляються відповідні документи з усіх регіонів України.

Це тисячі слідчих справ репресованих біженців від нацизму з території Чехословаччини в 1939—1941 роках, документи сотень наших співвітчизників, розстріляних під час Великого терору 1937—1938 років, а також жертв радянізації Підкарпатської Русі та осіб, що були насильно вивезені з Чехословаччини до Радянського Союзу після 1945 року.

У Російській Федерації все дослідження були досі зосереджені в державних архівах Москви і Свердловської області. У Росії основним партнером в дослідженні репресій, спрямованих проти співвітчизників з території Чехословаччини, є Міжнародна організація "Меморіал".

Каталогізація, архівування та публікація сотень тисяч сторінок документів НКВС і КДБ є метою трирічного спільного проєкту Інституту досліджень тоталітарних режимів та Кафедри кібернетики Західночеського Університету в Пльзені Digitální archiv dokumentů NKVD/KGB ve vztahu k československé historii ("Цифровий архів документів НКВС/КДБ, що стосуються чехословацької історії").

В результаті має виникнути онлайн-архів документів і фотографій радянських органів державної безпеки з можливістю пошуку за різними параметрами (вміст документів, імена та інші біографічні дані осіб, час і місце створення документів, місця ув'язнення і т. д.).

Крім того, Інститут бере участь в увічненні пам'яті жертв репресій у громадському просторі. У Чеській Республіці під його заступництвом діє проєкт "Остання адреса", який наближає широкій громадськості долі жертв комуністичного режиму не тільки в СРСР, а й у Чехословаччині.

Восени 2018 року представники ІДТР і посольства Чеської Республіки в Україні вшанували пам'ять розстріляних у Житомирі чехів у рамках найбільшої масової страти осіб чеського походження на території колишнього СРСР.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.