Стенд російського «Меморіалу» на книжковій ярмарці заклеїли попередженнями, що вони «іноземні агенти»

Адміністрація Московської міжнародної книжкової ярмарки повісила на стенд «Меморіалу» відразу 4 оголошення про те, що організація є «іноземним агентом».

Це сталося після демонстративного візиту на стенд співробітників прокуратури, повідомляє Фейсбук-сторінка Sota.Vision сетевое издание.

 

"Історична правда" звернулася до представника "Меморіалу" із проханням прокоментувати цю ситуацію: "Є таке росiйське прислiв'я: "у страха глаза велики". Оце якраз той випадок.

Формально так, Меморiал визнаний "иностранным агентом", хоча цей статус оскаржується в російських судах – без успiху, що не дивно в сучасних реалiях.

Не для того чіпляють це "клеймо", щоб потiм його знiмати (це стосується майже всiх випадкiв, коли будь-яку організацію визнають агентом). Один з наслiдкiв цього "визнання" (головний) - це маркування, що ти є "иностранным агентом".

Наприклад, на сайтi, на виданнях, публiкацiях в ЗМI тощо. Або накладають штрафи. Меморiал вже оштрафований на величезну суму, але частину вже виплатив, завдяки багатьом нейбайдужим громадянам.

Вiдносно цього випадку – адмiнiстрацiя ярмарку, участь в якiй Мiжнародний Меморiал приймає багато рокiв, вирiшила "проявить бдительность" саме пiсля вiзиту працiвникiв прокуратури (чи не вперше за багато рокiв). "Как бы чего не вышло". Яскрава iлюстрацiя сучасних умов дiяльностi iсторико-правозахисної органiзацii з понад 30-рiчною iсторiєю" - відзначив у коментарі представник "Меморіалу".

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка