Полтавська міськрада погодила місце спорудження пам'ятника Петлюрі

На черговій сесії Полтавської міської ради погодили місце встановлення пам’ятника голові Директорії УНР та Головному Отаману військ і флоту УНР Симонові Петлюрі.

Скульптуру установлять поруч із будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та першим будинком вулиці Симона Петлюри неподалік скверу Матері та дитини. За таке рішення проголосували більшість депутатів Полтавської міської ради: 23 з 27 присутніх на сесії, повідомляє УІНП.

 

"Всі ми знаємо, що зараз триває російсько-українська війна, яка має не тільки збройний вимір. У тому числі є вимір війни пам'ятей. Лише три промовисті приклади.

Яке було перше рішення в Криму після окупації? Це демонтаж пам'ятника основоположнику Військово-морських сил України, гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному.

Потім усі підручники з історії України вилучили з усіх шкіл на території півострова, звезли до Сімферополя і там в одному із двориків спалили. Відразу після встановлення пам'ятника Симонові Петлюрі у Вінниці, президент держави-агресора Володимир Путін повторив комуністичні пронафталінені вигадки про антисемітизм Петлюри.

Отже, Ваше голосування, панове депутати, стане внеском у протидію російській агресії у сфері війни пам'ятей", - звернувся до депутатів представник УІНП Олег Пустовгар, що був присутній на засіданні.

Представник УІНП також поінформував депутатів що профільна комісія при міськвиконкомі схвалила лист облдержадміністрації щодо спорудження пам'ятника та рекомендацію Державного архіву Полтавської області, обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Українського інституту національної пам'яті.

Депутат міськради, ветеран російсько-української війни та один з розробників проєкту пам'ятника Юліан Матвійчук уточнив, що з технічної точки зору, ділянка повністю відповідає вимогам для встановлення.

"Виявилось, що мереж там немає, окрім "Полтававодоканалу", де знаходяться їх труби. Коли монтуватимуть там пам'ятник, вони звідти їх дістануть", – пояснив депутат.

Майбутній вигляд пам'ятника визначать прозорі демократичні процедури. Виготовленням документації та проведенням Всеукраїнського відкритого архітектурно-мистецького конкурсу на ескіз-проєкт пам'ятника опікуватиметься Полтавська облдержадміністрація.


Нагадуємо, що голова УІНП Антон Дробович підтримав ініціативи громадськості та облдержадміністрації щодо спорудження у Полтаві пам'ятника голові Директорії УНР та Головному Отаману військ та флоту УНР Симонові Петлюрі.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.