Полтавська міськрада погодила місце спорудження пам'ятника Петлюрі

На черговій сесії Полтавської міської ради погодили місце встановлення пам’ятника голові Директорії УНР та Головному Отаману військ і флоту УНР Симонові Петлюрі.

Скульптуру установлять поруч із будівлею Обласного центру естетичного виховання учнівської молоді та першим будинком вулиці Симона Петлюри неподалік скверу Матері та дитини. За таке рішення проголосували більшість депутатів Полтавської міської ради: 23 з 27 присутніх на сесії, повідомляє УІНП.

 

"Всі ми знаємо, що зараз триває російсько-українська війна, яка має не тільки збройний вимір. У тому числі є вимір війни пам'ятей. Лише три промовисті приклади.

Яке було перше рішення в Криму після окупації? Це демонтаж пам'ятника основоположнику Військово-морських сил України, гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному.

Потім усі підручники з історії України вилучили з усіх шкіл на території півострова, звезли до Сімферополя і там в одному із двориків спалили. Відразу після встановлення пам'ятника Симонові Петлюрі у Вінниці, президент держави-агресора Володимир Путін повторив комуністичні пронафталінені вигадки про антисемітизм Петлюри.

Отже, Ваше голосування, панове депутати, стане внеском у протидію російській агресії у сфері війни пам'ятей", - звернувся до депутатів представник УІНП Олег Пустовгар, що був присутній на засіданні.

Представник УІНП також поінформував депутатів що профільна комісія при міськвиконкомі схвалила лист облдержадміністрації щодо спорудження пам'ятника та рекомендацію Державного архіву Полтавської області, обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Українського інституту національної пам'яті.

Депутат міськради, ветеран російсько-української війни та один з розробників проєкту пам'ятника Юліан Матвійчук уточнив, що з технічної точки зору, ділянка повністю відповідає вимогам для встановлення.

"Виявилось, що мереж там немає, окрім "Полтававодоканалу", де знаходяться їх труби. Коли монтуватимуть там пам'ятник, вони звідти їх дістануть", – пояснив депутат.

Майбутній вигляд пам'ятника визначать прозорі демократичні процедури. Виготовленням документації та проведенням Всеукраїнського відкритого архітектурно-мистецького конкурсу на ескіз-проєкт пам'ятника опікуватиметься Полтавська облдержадміністрація.


Нагадуємо, що голова УІНП Антон Дробович підтримав ініціативи громадськості та облдержадміністрації щодо спорудження у Полтаві пам'ятника голові Директорії УНР та Головному Отаману військ та флоту УНР Симонові Петлюрі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.