На Росії пансіонат стилізували під табір ГУЛАГу

Незвичайний будинок відпочинку відкрився у Вознесенському районі.

У Вознесенському районі Нижньогородської області відкрився "ГУЛАГ" для відпочинку. Про це повідомляє NewsRoom24.ru.

 

"Побудували такі маленькі бараки, розбили територію пансіонату на вулиці – названі на честь Берії, Сталіна та інших. Висять портрети керівництва НКВД – Ягоди, Єжова ... І повсюди табірна стилістика – жах", - розповіла одна з очевидців.

У соцмережах до появи такого будинку відпочинку поставилися негативно, нагадавши, що система ГУЛАГу стала однією великою катівнею для всього СРСР, де в тяжких умовах працювали 4 мільйонів осіб.

"Ви тільки подивіться на статистику, - закликав нижньогородец Олег Крутов. – Тільки в одному 1938 року там загинуло 108 тисяч осіб! Такі турбази – плювок на пам'ять тих, хто загинув у сталінських таборах".

"Ех, не читає нинішнє покоління ні Солженіцина, ні Гінзбурга, ні Шаламова. Романтика для них – це сталінський табір. Нехай тоді їдуть відпочивати на справжню зону. Поруч Мордовія зі своїми "курортами" за колючим дротом. Ласкаво просимо", - не без сарказму написала Ірина Трушина.

"Екзотики тут мало, нехай урізноманітнюють тюремною баландою, показовими тортурами, лісоповалом. Нудить від тих, що наживаються на подібному. Наступний крок – трошки підсмажитись в танку на Курській дузі. М'ясо з кров'ю. Як турбаза цілком, решта – поганий смак і вульгарщина. Вибачте", - резюмував Юрій Петров.


Більше фото "пансіонату" за посиланням.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.