Україна може втратити церкву, в якій Мазепа зустрічався з королем Швеції

Покровська церква, що в селі Дехтярівка Новгород-Сіверського району на Чернігівщині, занепадає. Вона увійшла до ТОП-15 культових споруд, котрі Україна може втратити.

Про це повідомляє ЧеLine.

 

Село Дехтярівка, де стоїть святиня, колись було володінням Івана Мазепи. Саме в Покровській церкві він зустрічався з королем Швеції та союзником у боротьбі України проти російського царя Петра І – Карлом ХІІ.

Ця подія сталася у 1708 році. Уперше церква постраждала під час ІІ Світової війни. Її руйнування продовжилось у 60-х роках минулого століття. Реставрацію розпочали у 2011 році.

Храм розташований біля кордону. Тому навколо нього тривали суперечки між патріархами. Саме це та початок військових дій на сході України вплинули на те, що реставрацію призупинили.

Храм розташований на Мазепиній горі. Зараз там встановлено пам'ятний знак. Ця місцевість неабияк приваблює туристів. Сюди їдуть люди, які відвідують тури, пов'язані з Іваном Мазепою, або патріотичні екскурсії. Попри це, Покровська церква наразі майже зруйнована. Відновлено лише третину храму, там проводять богослужіння.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.