На Київщині відкрили барельєф полковнику Армії УНР Марку Безручку

У місті Боярка, що на Київщині, 10 жовтня вшанували командира 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР Марка Безручка.

Про це повідомляє Благодійний Фонд "Героїка".

 

Увічнили українського полководця меморіальним барельєфом роботи Олександра Михайлицького, розміщеним на фасаді будинку Александрової, де сьогодні розташована Боярська дитяча школа мистецтв (біля боярського вокзалу).

У травні 1920 року розпочався легендарний спільний визвольний похід Армії Української Народної Республіки та Війська польського до Києва. Союзницькі війська мали звільнити столицю України від російсько-більшовицьких загарбників.

В авангарді війська до Києва просувалася і 6-та Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням полковника Марка Безручка.

6 травня 1920 року підрозділи дивізії зайняли станцію Боярка і облаштували свій штаб у великому, просторому особняку Александрової.

Барельєф виготовлено і встановлено коштом Боярської міської ради, з ініціативи Андрія Ковальова, члена правління фонду "Героїка".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».