Туристка повернула до Помпеїв вкрадені 15 років тому артефакти

Мешканка Канади повернула пʼять артефактів, які вона вкрала в Помпеях у 2005 році, заявивши, що їй не щастить.

Про це повідомляє CNN.

 

Жінка відправила дві білі мозаїчні плитки, два шматки амфори і шматок керамічної стіни в Археологічний парк Помпеїв разом із листом, в якому поянила своє рішення.

"Я хотіла отримати шматочок історії, який не можна було купити", — написала жінка й додала, що тоді вона була "молода і тупа".

Після повернення до Канади, за її словами, вона двічі перехворіла на рак грудей, а її родина постійно стикалася з фінансовими труднощами.

"Я взяла їх, не думаючи про біль і страждання, які ці бідні душі відчули під час виверження Везувію, та про їхню жахливу смерть. Я шкодую, будь ласка, вибачте мене за цей жахливий вибір. Нехай їхні душі спочивають із миром", — написала вона.

За словами представника парку, за минулі роки близько сотні відвідувачів повернули невеликі артефакти, такі як мозаїчна плитка і шматочки гіпсу, які вони вкрали під час відвідування Помпеїв.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.