На Полтавщині вшанували видатних борців за незалежність Івана та Юрія Лип

У селі Мачухи, що поблизу Полтави, місцеві сільська рада та краєзнавчий музей за участі Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП організували всеукраїнську наукову конференцію за участю дослідників з Одеси, Києва, Полтави, Опішного та ін. та відкрили меморіальну дошку Івану та Юрію Липам.

Про це повідомляє інтернет-видання Полтавщина.

 

Нове місце пам'яті з'явилося на фасаді місцевої амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Адже навпроти розташована будівля колишньої земської лікарні містечка Мачухи. Саме в цьому приміщенні, що тепер використовують як житлове, з 1898 по 1902 рік працював земським лікарем Іван Липа. Тоді, 1900 року, народився його син Юрій.

Та ще задовго до того, як одягти білий халат лікаря, майбутньому випускникові медичного університету Івану Липі за свою активну проукраїнську діяльність довелося 13 місяців носити тюремну робу, а потім іще три роки перебувати під наглядом поліції в рідній Керчі.

Головною його провиною перед Російською імперією стала участь у роботі таємного "Братства тарасівців", яке він разом із однодумцями-побратимами Борисом Грінченком, Миколою Міхновським та іншими засновував у 1891 році.

Як справжній подвижник української справи та "людина ідеї" запалював нею інших у часи, коли українство фактично перебувало поза законом. Причому робив це в усіх іпостасях: лікаря, автора літературних творів передовсім для дітей, видавця, активіста товариства "Просвіта", діяча Української революції 1917-21 рр...

Таким виховав і свого сина Юрія, котрий успадкував батькові фахові здібності й літературні таланти та чесноти діяльного патріота-самостійника і став одним із ідеологів українського націоналізму й "батьків"-теоретиків сучасної української геополітики.

Написані Юрієм Липою ще до середини минулого століття праці "Призначення України", "Чорноморська доктрина", "Розподіл Росії" та інші не втрачають актуальності й сьогодні.

Один із ініціаторів і співорганізаторів вшанування, регіональний представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар наголосив: "З ініціативи УІНП як центрального органу виконавчої влади п'ять років тому схвалено Закон "Про правовий статус та вшанування борців за незалежність у 20 ст.". 120-річчя з дня народження Юрія Липи відзначається цьогоріч на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам'ятні дати та ювілеї у 2020 році.

Юрій Липа досі маловідомий широкому загалу, хоча зробив значний внесок у розробку української національної ідеї, його ім'я стоїть поруч з такими видатними особистостями початку ХХ століття як Дмитро Донцов та Микола Міхновський.

Проте злочинному комуністичному режиму СССР не вдалося викреслити їх з історії. Ми зберігаємо імена Івана та Юрія Лип в історичній пам'яті, популяризуємо життєвий шлях, розповідаємо про творчу спадщину.

Констатую, що ювілей відзначається не формально, "для галочки", а натомість маємо добру синергію громадськості, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у справі збереження імен Івана та Юрія Лип в історичній пам'яті, популяризації їх життєвого шляху та актуалізації їхньої творчої спадщини.

Сьогодні історична подія як для Мачухівської громади, так і усієї Полтавщини. Адже ми всі разом зробили вагомий крок з увічнення постатей всеукраїнського масштабу.

Іван — письменник, лікар, співзасновник "Братства Тарасівців", міністр віросповідань Української Народної Республіки. Юрій — лікар, публіцист, ідеолог українського націоналізму, письменник, геополітик, полковник Української повстанчої армії. Обидва борці за незалежність у 20 столітті. Тож, я щиро вдячний за співпрацю Мачухівській сільській раді і її очільнику Валерію Білоконю".

Меморіальну дошку відразу після її відкриття освятив архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір.


Більше фото із заходу за посиланням.

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося

Як ми перемогли тої весни?

Весна 2014-го. Завдяки чому Україна вистояла? Як віднайшла сили встояти серед підлих ударів, у хаосі зради і слабкості, помилок і дурниць, віроломства й невпевненості?..Відповідь лише одна — завдяки Людям! Завдячуючи Українцям — відомим і ні — сильним і звичайним, тим, котрі роблять те, що повинні. Тим, які знайшли в собі сили і мужність дати відсіч потужному й підступному ворогові.