Археологи дослідили замок першого волинського воєводи

Уже другий рік Литовезька сільська рада замовляє дослідження на городищі в селі Литовеж і виділяє для цього кошти. Наскільки відомо з відкритих джерел, досі жодна громада не виділяла гроші на археологічні дослідження.

Розкопки проводили силами членів гуртка археологічного гуртка СНУ імені Лесі Українки, повідомляє інтернет-видання "Волинь".

 

– Я ініціював ці дослідження, бо розумію вагу вивчення минулого. Археологи проводять розкопки уже два роки. На це з бюджету виділили 50 тисяч гривень. Наступного року хочемо виділити близько 100 тисяч гривень, бо потрібно провести більший обсяг робіт. Хочемо популяризувати свою історію, своє минуле, – розповів голова Литовезької сільської ради Іван Іванчук, який чимало доклався і до організації побуту студентів.

– На Волині збереглося чотири замки князів Чорторийських. З них один мурований у Клевані та земляні у Старому Чорторийську, Новожукові Рівненської області та Литовежі Іваничівського району. Ми розрізали культурний шар замку. Ним володів князь Олександр Чорторийський.

Він був першим волинським воєводою і першим з цієї князівської родини у Литовежі. Ми встановили, що тамтешній замок дуже схожий на укріплення у Старому Чорторийську та Новожукові, – розповів начальник Литовезької експедиції Інституту археології НАНУ Сергій Панишко.

Другим відкриттям стало віднайдення стіни монументальної споруди, можливо церкви, яка складена з цегли XIV-XV століття. Хоча сама споруда пізнішого часу. Осільки археологи відкрили дуже малий шматок стіни, то її не датували.

Третій важливий момент – знайшли нові вали на городищі, які докорінно змінюють планування цієї пам'ятки.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".