Археологи дослідили замок першого волинського воєводи

Уже другий рік Литовезька сільська рада замовляє дослідження на городищі в селі Литовеж і виділяє для цього кошти. Наскільки відомо з відкритих джерел, досі жодна громада не виділяла гроші на археологічні дослідження.

Розкопки проводили силами членів гуртка археологічного гуртка СНУ імені Лесі Українки, повідомляє інтернет-видання "Волинь".

 

– Я ініціював ці дослідження, бо розумію вагу вивчення минулого. Археологи проводять розкопки уже два роки. На це з бюджету виділили 50 тисяч гривень. Наступного року хочемо виділити близько 100 тисяч гривень, бо потрібно провести більший обсяг робіт. Хочемо популяризувати свою історію, своє минуле, – розповів голова Литовезької сільської ради Іван Іванчук, який чимало доклався і до організації побуту студентів.

– На Волині збереглося чотири замки князів Чорторийських. З них один мурований у Клевані та земляні у Старому Чорторийську, Новожукові Рівненської області та Литовежі Іваничівського району. Ми розрізали культурний шар замку. Ним володів князь Олександр Чорторийський.

Він був першим волинським воєводою і першим з цієї князівської родини у Литовежі. Ми встановили, що тамтешній замок дуже схожий на укріплення у Старому Чорторийську та Новожукові, – розповів начальник Литовезької експедиції Інституту археології НАНУ Сергій Панишко.

Другим відкриттям стало віднайдення стіни монументальної споруди, можливо церкви, яка складена з цегли XIV-XV століття. Хоча сама споруда пізнішого часу. Осільки археологи відкрили дуже малий шматок стіни, то її не датували.

Третій важливий момент – знайшли нові вали на городищі, які докорінно змінюють планування цієї пам'ятки.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.