На Полтавщині відкрили меморіальну дошку командувачу Армії УНР Василю Тютюннику

У межах відзначення Дня захисника України на фасаді Петракіївського навчально-виховного комплексу Хорольської райради відкрили меморіальну дошку борцеві за незалежність України у ХХ столітті, командувачу Дієвої Армії Української Народної Республіки (УНР), генерал-хорунжому Василю Тютюннику.

Про це повідомляє агентство "Новини Полтавщини".

 

Урочисту церемонію відкриття влаштували відділ культури Хорольської райдержадміністрації й Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті (УІНП).

Майбутній талановитий воєначальник, що у період Української революції 1917-1921 років стояв біля витоків українського війська, народився 130 років тому, у 1890 році на хуторі Куторжиха, який нині входить до Петракіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, а навчався у чотирикласному Хорольському міському училищі.

"Історія і сучасність України, українського народу – це твір Героїв України, це справа людей, які віддали життя для добра українського народу: його державності і процвітання, і були вірними своїй ідеї до останнього подиху.

Відтепер, щоранку, коли діти йтимуть до своєї школи і бачитимуть обличчя Героя, вони пам'ятатимуть подвиги Василя Тютюнника і той патріотичний настрій героїв назавжди закарбується в пам'яті молоді", – сказав голова Хорольської районної державної адміністрації Роман Гловацький.

Ініціатор створення нового місця пам'яті Української революції 1917-21 рр., регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар наголосив, що з ініціативи цього центрального органу виконавчої влади і згідно з Постановою парламенту 130-річчя з дня народження Василя Тютюнника цьогоріч відзначається на державному рівні.

"На рахунку славного хорольчанина, соратника Симона Петлюри такі вдалі операції як Проскурівський прорив, звільнення від російсько-більшовицьких загарбників Вінниці та Жмеринки, план легендарного 1-го Зимового походу.

Ад'ютантом Тютюнника в Україні був класик української літератури, поет Євген Маланюк. У своїх еміграційних спогадах він характеризував Тютюнника як найвидатнішого українського полководця тих часів і творця республіканської армії України. Своєму начальнику Маланюк присвятив твори "П'ята симфонiя" і "Балада про Василя Тютюнника", – зауважив Олег Пустовгар.

Він нагадав, що на честь Василя Тютюнника названо вулиці у Києві, Дніпрі, Вінниці, Рівному, Хоролі, а "відсьогодні славне ім'я видатного військовика Армії УНР увічнено й на його малій батьківщині".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.