На Полтавщині відкрили меморіальну дошку командувачу Армії УНР Василю Тютюннику

У межах відзначення Дня захисника України на фасаді Петракіївського навчально-виховного комплексу Хорольської райради відкрили меморіальну дошку борцеві за незалежність України у ХХ столітті, командувачу Дієвої Армії Української Народної Республіки (УНР), генерал-хорунжому Василю Тютюннику.

Про це повідомляє агентство "Новини Полтавщини".

 

Урочисту церемонію відкриття влаштували відділ культури Хорольської райдержадміністрації й Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті (УІНП).

Майбутній талановитий воєначальник, що у період Української революції 1917-1921 років стояв біля витоків українського війська, народився 130 років тому, у 1890 році на хуторі Куторжиха, який нині входить до Петракіївської сільської ради Хорольського району Полтавської області, а навчався у чотирикласному Хорольському міському училищі.

"Історія і сучасність України, українського народу – це твір Героїв України, це справа людей, які віддали життя для добра українського народу: його державності і процвітання, і були вірними своїй ідеї до останнього подиху.

Відтепер, щоранку, коли діти йтимуть до своєї школи і бачитимуть обличчя Героя, вони пам'ятатимуть подвиги Василя Тютюнника і той патріотичний настрій героїв назавжди закарбується в пам'яті молоді", – сказав голова Хорольської районної державної адміністрації Роман Гловацький.

Ініціатор створення нового місця пам'яті Української революції 1917-21 рр., регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар наголосив, що з ініціативи цього центрального органу виконавчої влади і згідно з Постановою парламенту 130-річчя з дня народження Василя Тютюнника цьогоріч відзначається на державному рівні.

"На рахунку славного хорольчанина, соратника Симона Петлюри такі вдалі операції як Проскурівський прорив, звільнення від російсько-більшовицьких загарбників Вінниці та Жмеринки, план легендарного 1-го Зимового походу.

Ад'ютантом Тютюнника в Україні був класик української літератури, поет Євген Маланюк. У своїх еміграційних спогадах він характеризував Тютюнника як найвидатнішого українського полководця тих часів і творця республіканської армії України. Своєму начальнику Маланюк присвятив твори "П'ята симфонiя" і "Балада про Василя Тютюнника", – зауважив Олег Пустовгар.

Він нагадав, що на честь Василя Тютюнника названо вулиці у Києві, Дніпрі, Вінниці, Рівному, Хоролі, а "відсьогодні славне ім'я видатного військовика Армії УНР увічнено й на його малій батьківщині".

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося

Як ми перемогли тої весни?

Весна 2014-го. Завдяки чому Україна вистояла? Як віднайшла сили встояти серед підлих ударів, у хаосі зради і слабкості, помилок і дурниць, віроломства й невпевненості?..Відповідь лише одна — завдяки Людям! Завдячуючи Українцям — відомим і ні — сильним і звичайним, тим, котрі роблять те, що повинні. Тим, які знайшли в собі сили і мужність дати відсіч потужному й підступному ворогові.