У Туреччині розкопали гробницю давньогрецького астронома Арата

Археологи, що працюють на місці стародавнього грецького міста Солі Помпейполіс в південній провінції Мерсін в Туреччині, відкрили меморіальне поховання давньогрецького астронома й поета Арата, який народився в 315 році до Р.Х.

Про це повідомляє портал Greek Reporter.

 

Саме ж це місто в античній провінції Пафлагонія, де дослідники розкопали могилу Арата, було важливим не лише в грецьку, а й у римську добу. Цікаво, що залишки Солі Помпейполіса було знайдено лише в ХІХ столітті, коли були розкопані руїни Зимбилли Тепе в чорноморському регіоні Туреччини.

Могилу обдарованого поета і астронома Арата розкопує професор Ремзі Ягджі, завідувач кафедри музеології турецького університету Докуз Ейлюль.

За словами вченого, це відкриття має важливе значення для історії регіону й буде представляти великий інтерес для мандрівників та туристів, котрі захочуть побачити пам'ятник.

"Вперше була виявлена меморіальна гробниця, пов'язана з археологією стародавнього міста Солі Помпейполіс. Крім більш знайомих будівель, таких як вулиці з колонами, старовинний порт, театр і лазня, було виявлено щось дуже унікальне. Ця знахідка надає динаміку древньому місту і може вплинути на туризм в регіоні", — наголосив професор.

За словами археолога, розкопки руїн Солі Помпейполіса ведуться з 20 липня 2020 року. Також дослідник вказав на два ряди шестикутних структур і арки навколо меморіальної гробниці, які були розкопані його робітниками.

Ягджі додав, що Арат був широко відомий як в період еллінізму, так і в римський період: його роботи з астрономії, а також його поезія все ще читаються і вивчаються донині.


Довідково. Арату
, який також відомий як Арат з Сол, належать астрономічна поема "Явища" в 732 віршах і поема "Ознаки погоди" в 422 віршах. Ця поема вагомо вплинула на розвиток подальшої літературної традиції.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.