На одеського мера Труханова подають у суд за спробу перейменувати проспект Небесної Сотні

Одеська організація партії "Європейська Солідарність" подає в суд на Геннадія Труханова за спробу перейменувати проспект Небесної Сотні

Про це повідомляє канал Прямий.

 

"Дотримуючись принципів європейської інтеграції, розвитку демократичних традицій і зміцнення прав людини, Україна буде продовжувати рухатися від тоталітарного радянського минулого. Ми засуджуємо та виступаємо проти маніпуляцій і провокацій, а також політичних ігор навколо ностальгії деяких співгромадян. Майбутнє України – в цивілізованій європейській родині", – переконані в партії.

Дія міської влади є найчистішої води передвиборчим популізмом і провокацією, спробою створити черговий розкол всередині українського суспільства в Одесі і заробити політичні бали. Більш того – ці дії лицемірні, адже з часу перейменування пройшли роки, але тільки перед виборами ця тема зацікавила людей в кабінетах на Думській площі", – наголошують у "Європейській Солідарності".

Перейменування проспекту і повернення йому радянської назви є прямим порушенням законів України, тому така ініціатива не має ніякої юридичної перспективи – йдеться у заяві.

"Подвиг і самопожертва Небесної Сотні – одна з трагічних сторінок нашої історії, це ціна, яку платить наше суспільство за право самоідентифікації, за суверенітет та незалежність. Одеса – не совок! Одеса – європейське місто з європейський майбутнім1", - наголошують в "Європейській Солідарності".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.