Ветерани просять прибрати польські символи на Личаківському цвинтарі

Ветерани російсько-української війни відреагували на підміну надгробку на братській могилі вояків УПА у Підкарпатському воєводстві Польщі вимогою демонтувати незаконно розміщені польські символи у Львові, згоди на встановлення яких не давала міська рада

Як передає "Новинарня", відповідне колективне звернення було подане 19 жовтня на розгляд Львівської міськради. Підписи під ним поставили декілька десятків ветеранів ЗСУ, Нацгвардії та добровольчих формувань – комбатанти і волонтери.

 

Автори звернення вважають, що "політика нескінченних поступок Варшаві в питаннях національної пам'яті не лише не покращила польсько-українських взаємин у цій царині, а суттєво ускладнила ситуацію, адже слабкість і непослідовність української влади сприймається керівництвом Польщі як заохочення до ліквідації все нових і нових українських пам'ятників та місць поховань".

"Польська влада постійно наголошує на потребі діалогу, але своїми діями не сприяє йому. Поляки вимагають поваги до своєї історії, натомість намагаються позбавити історії українців", – стверджує один зі підписантів  – ветеран 8-го окремого батальйону УДА Андрій Лібич.

Копія листа була надіслана в офіс президента України, Міністерство закордонних справ, Міністерство культури та інформаційної політики України.

"Польща стирає сліди перебування українського народу на своїй території. Абсолютно безпринципна позиція керівництва нашої держави лише заохочує Варшаву до радикальніших дій. Поміркуйте самі. Німецькі вояки, які придушували Варшавське повстання і вчиняли військові злочини проти цивільного населення, мають могили з підписами, а українці такої честі в Польщі не удостоєні. Чому?…" – ідеться в листі.

"Звісно, ми не можемо ницістю відповідати на ницість. Воїн має право на могилу – зокрема і польські військові, які загинули на території України в боях з українськими воїнами. Ніхто не бажає знеособлювати їхні поховання і підмінювати їм надгробки. Однак ми просимо Львівську міську раду демонтувати польські імперські символи, які були незаконно розміщені на полі польських військових поховань – меч-щербець на центральній гранітній плиті і скульптури левів (нелегально завезені на територію Личаківського заповідника), що тримають геральдичні щити з гербом Львова періоду окупації західноукраїнських земель", – пояснює один з підписантів звернення, ветеран батальйону НГУ імені генерала Кульчицького Юрій Фартушний.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка