У Києві з’явився віртуальний музей Івана Франка

У ході реалізації проєкту проведено 10 вуличних перформансів історичними місцями, якими гуляв Іван Франко під час своїх приїздів до Києва

У вівторок, 20 жовтня, в інформаційному агенстві "Укрінформ"  було презентовано віртуальний музей, який містить 3D-тури залами квартири-музею родини Івана Франка у Києві та аудіогіди різними мовами. Проєкт реалізовано Міжнародним фондом Івана Франка за підтримки Українського культурного фонду.

 

Музей складається з п'яти залів: зала № 1 "Іван Франко у Києві" розповідає про перебування письменника у столиці у 1885,1886 і 1909 роках; зала № 2 "Нащадки Франка" – про дітей та онуків Каменяра; зала № 3 "Тарас Франко" – про другого сина Івана Франка, який з 1950 по 1971 рік жив у цій квартирі і працював у Києві; зала № 4 "Іван Франко у малярських практиках сина" – про невідому широкому загалу колекцію малярських практик Тараса Франка; зала № 5 "Проєкти Міжнародного фонду Івана Франка" – про діяльність Фонду, реалізовані проєкти та ініціативи.

Віднині віртуальну 3D-мандрівку родинним помешканням Франків у Києві можна здійснити на сайті www.frankovi.com.ua у супроводі аудіогідів українською, англійською, німецькою і російською мовами. Завдяки зручній навігації і 360° панорамам віртуальні туристи можуть ознайомитися та оглянути експозицію: архівні документи, машинописи, приватні речі, світлини із сімейного архіву, листи, родинні меблі та колекцію картин.

Ресурс підтримує технологію VR, яка дозволяє погуляти залами музею та продивитися експозицію навіть з дому. Таку технологію використовують музеї США, Нідерландів, Польщі, Індії та Єгипту.

На онлайн-платформі також створено розділ "Архів", де виставлено цифрові копії архівних документів, фотографій та листів, а також розміщено картографічний ресурс "Іван Франко на мапі Європи", де відзначено меморіальні місця перебування Івана Франка за життя.

Нагадаємо, проєкт переміг у програмі УКФ "Створюємо інноваційний культурний продукт" і мав на меті в інтерактивній формі, з використанням технологій віртуальної та доповненої реальності, популяризувати постать Івана Франка та його родини як в Україні, так і за кордоном.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.