Археологи розробили пам'ятку для військових

Спілка археологів України представила рекомендації дій у разі виявлення археологічних пам'яток у зоні проведення військових спецоперацій

Окрім пам'ятки для військових, розроблено і популярний контент для соцмереж. Серія промо-відео від Спілки надає відповіді на поширені питання, наприклад: для чого потрібна археологія, чому скарбошукацтво – це погана розвага, як створювати атрактивні туристичні об'єкти на базі археологічних пам'яток тощо.

"Методичні матеріали для військових в зоні ООС створені не для того, аби ускладнити їх роботу, адже немає нічого ціннішого за людське життя. Але археологічні реалії нерідко втручаються у життя на лінії фронту.

Ця брошура допоможе краще зрозуміти, як діяти задля збереження пам'яток в умовах збройної агресії. Ми роз'яснюємо, що таке спадщина, що найчастіше пошкоджується, як діяти в разі виявлення археологічних артефактів під час розмінувань. Все описано у доступній формі питань-відповідей", — наголосив Яків Гершкович, голова Правління ВГО "Спілка археологів України".

 

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.