Археологи розробили пам'ятку для військових

Спілка археологів України представила рекомендації дій у разі виявлення археологічних пам'яток у зоні проведення військових спецоперацій

Окрім пам'ятки для військових, розроблено і популярний контент для соцмереж. Серія промо-відео від Спілки надає відповіді на поширені питання, наприклад: для чого потрібна археологія, чому скарбошукацтво – це погана розвага, як створювати атрактивні туристичні об'єкти на базі археологічних пам'яток тощо.

"Методичні матеріали для військових в зоні ООС створені не для того, аби ускладнити їх роботу, адже немає нічого ціннішого за людське життя. Але археологічні реалії нерідко втручаються у життя на лінії фронту.

Ця брошура допоможе краще зрозуміти, як діяти задля збереження пам'яток в умовах збройної агресії. Ми роз'яснюємо, що таке спадщина, що найчастіше пошкоджується, як діяти в разі виявлення археологічних артефактів під час розмінувань. Все описано у доступній формі питань-відповідей", — наголосив Яків Гершкович, голова Правління ВГО "Спілка археологів України".

 

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.