Скіфське поселення в Комишні стало пам'яткою

Пам'ятку внесли до Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини Полтавської області

У серпні Спілка археологів України заявляла про загрозу втрати пам'ятки скіфського часу на Полтавщині з боку АТ "Укргазвидобування".

Кілька днів тому скіфське поселення в урочищі Городище, між селами Комишня та Черевки Миргородського району, отримало статус пам'ятки археології. Пам'ятку внесли до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Полтавської області.

"Це городище унікальне за збереженістю, адже дійшло до нашого часу фактично вцілілим", — зазначає Юрій Пуголовок, керівник Полтавської експедиції НДЦ "Охоронна археологічна служба України" НАН України та член правління САУ.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.