У соцмережах – флешмоб #Березовський275

Держава проігнорувала 275-річчя композитора Максима Березовського

У вівторок, 27 жовтня 2020 року, виповнилося 275  років з дня народження видатного українського композитора Максима Березовського. Про це повідомляє Новинарня.

З цієї нагоди рух добровольців "Простір свободи" закликав українських користувачів соцмереж долучитися до святкування ювілею, поширюючи відео й аудіо з музикою Березовського чи тексти про нього з хештегом #Березовський275.

"Державна влада цілковито ігнорує цей ювілей. Але кожен з нас може сьогодні присвятити трохи часу світлій пам'яті Максима Березовського і його творам, які варто слухати й популяризувати. Давайте разом згадаємо цю людину і його невмирущу музику", – наголошується в повідомленні на фейсбук-сторінці руху.

Дописи про Березовського під відповідним хештегом уже опублікували народний депутат Володимир В'ятрович, письменниця Оксана Забужко, релігієзнавець Ігор Козловський тощо.

 

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.