АНОНС: відкриття пам’ятника видатному полковнику Армії УНР Петрові Болбочану

Пам’ятник полковнику Петрові Болбочану в Києві стане першою монументальною скульптурою на його честь в Україні й світі

4 жовтня, о 10.30, в Києві відбудеться урочисте відкриття пам'ятника видатному полковнику Армії УНР Петрові Болбочану.

Захід проводиться у сквері імені Петра Болбочана на вулиці Січових Стрільців, 86.

Петро Болбочан (1883-1919) – український військовий діяч, полковник армії УНР, очільник Кримської операції зі звільнення Криму від більшовиків і узяття під контроль Чорноморського флоту.

П.Болбочан був поборником самостійної та незалежної України, категорично виступав проти союзу з більшовиками та Росією. Був заарештований через критику непослідовної політики уряду УНР, осуджений воєнно-польовим судом та розстріляний. На момент виконання вироку талановитому полковнику було лише 35 років.

Петро Болбочан
Петро Болбочан

Відкриття пам'ятника супроводжуватиметься урочистими заходами із залученням реконструкторів подій того часу, почесною вартою зі стягами, відповідним інформаційним й музичним наповненням.

Лунатимуть відомі композиції "Марш Україна", "Меч Арея", "Марш нової армії" у виконанні Тараса Компаніченка, Василя Лютого, Сергія Василюка. Ведучий – Олексій Паламаренко.

Як почесні гості запрошені: Київський міський голова, голова Шевченківського району, голова Українського інституту національної пам'яті, очільники громадських організацій та політичних сил, які долучилися до створення пам'ятника, а також керівництво дотичних до події державних структур.

Створення скульптури стало можливим завдяки пожертвам українців із різних куточків світу: зокрема, України, а також – Швейцарії, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Росії.

Встановлення монументу відбувалось за підтримки органів місцевої влади.

Пам'ятник є подарунком місту Києву від громадськості.

За безпосередньої участі кого утворено та встановлено пам'ятник Петрові Болбочану:

Скульптори – М. Горловий, О. Фурман

Ідея – Історичний клуб "Холодний Яр"

Реалізація – Громадська спілка "Музичний батальйон", за підтримки національно-патріотичних сил "Правий сектор", "Свобода, Національний корпус.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.