АНОНС: відкриття пам’ятника видатному полковнику Армії УНР Петрові Болбочану

Пам’ятник полковнику Петрові Болбочану в Києві стане першою монументальною скульптурою на його честь в Україні й світі

4 жовтня, о 10.30, в Києві відбудеться урочисте відкриття пам'ятника видатному полковнику Армії УНР Петрові Болбочану.

Захід проводиться у сквері імені Петра Болбочана на вулиці Січових Стрільців, 86.

Петро Болбочан (1883-1919) – український військовий діяч, полковник армії УНР, очільник Кримської операції зі звільнення Криму від більшовиків і узяття під контроль Чорноморського флоту.

П.Болбочан був поборником самостійної та незалежної України, категорично виступав проти союзу з більшовиками та Росією. Був заарештований через критику непослідовної політики уряду УНР, осуджений воєнно-польовим судом та розстріляний. На момент виконання вироку талановитому полковнику було лише 35 років.

Петро Болбочан
Петро Болбочан

Відкриття пам'ятника супроводжуватиметься урочистими заходами із залученням реконструкторів подій того часу, почесною вартою зі стягами, відповідним інформаційним й музичним наповненням.

Лунатимуть відомі композиції "Марш Україна", "Меч Арея", "Марш нової армії" у виконанні Тараса Компаніченка, Василя Лютого, Сергія Василюка. Ведучий – Олексій Паламаренко.

Як почесні гості запрошені: Київський міський голова, голова Шевченківського району, голова Українського інституту національної пам'яті, очільники громадських організацій та політичних сил, які долучилися до створення пам'ятника, а також керівництво дотичних до події державних структур.

Створення скульптури стало можливим завдяки пожертвам українців із різних куточків світу: зокрема, України, а також – Швейцарії, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Росії.

Встановлення монументу відбувалось за підтримки органів місцевої влади.

Пам'ятник є подарунком місту Києву від громадськості.

За безпосередньої участі кого утворено та встановлено пам'ятник Петрові Болбочану:

Скульптори – М. Горловий, О. Фурман

Ідея – Історичний клуб "Холодний Яр"

Реалізація – Громадська спілка "Музичний батальйон", за підтримки національно-патріотичних сил "Правий сектор", "Свобода, Національний корпус.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.