Чи знайшлась Бурштинова кімната?

Польські дайвери з групи Baltitech знайшли на дні Балтики німецький корабель "Карлсруе".

В його трюмі лежать ящики, які ще треба витягти на сушу. Дайвери не виключають, що в ящиках можуть бути фрагменти легендарної Бурштинової кімнати, повідомляє ВВС. України.

 
Копія кімнати

"Ми шукали уламки з минулого року, коли зрозуміли, що на дні Балтійського моря може спочивати цікава нерозкрита історія, — розповів агентству Reuters дайвер Томаш Стахура. - Корабель практично не пошкоджено. В трюмах ми знайшли військові машини, фарфор і безліч ящиків з невідомим вмістом".

Під час найбільшої у світовій історії морської евакуаційної операції "Ганнібал" в березні-квітні 1945 року колишню Східну Пруссію залишили понад мільйон німецьких військових і місцевих жителів.

Пароплав "Карлсруе" залишив Кенігсберг напередодні падіння міста. 13 квітня 1945 року його потопила радянська авіація. Згідно зі збереженими документами, він вийшов з порту поспіхом. На борту перебували 1083 людини і 360 тонн вантажу. Врятувалися 113 людей.

"Все це змушує працювати уяву. Те, що знайшли на дні Балтійського моря німецький пароплав і ящики з ще невідомим вмістом, може мати важливе значення", - сказав інший дайвер Томаш Звара.

У трюмах
У трюмах "Карлсруе" знайшли військові машини, фарфор і безліч ящиків з невідомим вмістом
фото: REUTERS

"Раніше ми кожен раз хвилювалися, але тепер вже перестали стежити за такою інформацією, яка з'являється з маніакальною наполегливістю", - заявила Російській службі Бі-бі-сі заступник директора з наукової роботи музею "Царське Село" Іраїда Ботт.

Цю думку поділяв нині покійний барон Едуард фон Фальц-Фейн, який заснував разом з радянським письменником Юліаном Семеновим Міжнародний комітет з пошуку Бурштинової кімнати і вважався найбільшим у світі фахівцем з даного питання.

"Шукали 20 років, витратили на експедиції по всьому світу неймовірні гроші, зібрали величезний архів, щоб потім дізнатися, що кімната згоріла", - заявив він у 2016 році.



Нерозкрита таємниця

Унікальний бурштиновий кабінет виготовили данські і німецькі майстри для короля Пруссії Фрідріха I. У 1716 році кімнату подарували Петру I. Той у відповідь відправив до Пруссії 55 кріпаків величезного зросту для королівської гвардії.

Через м'якість бурштин в основному використовується для дрібних виробів і не вважається матеріалом для прикраси стін.

У Петербурзі півстоліття не могли знайти подарунку відповідного місця. Згодом бурштином обклали одну з кімнат заміського палацу Катерини IІ у Царському селі.

Копія кімнати
Копія кімнати

Кімнату чотири рази реставрували. П'ята реставрація була запланована на 1941 рік, але почалася війна.

Евакуювати Бурштинову кімнату до Новосибірська разом з іншими цінностями палацу не вдалося через її крихкість і поспіх.

Уже в жовтні 1941 року нацисти вивезли Бурштинову кімнату в Кенігсберг і зберігали її в колишньому замку бранденбургських курфюрстів.

11 квітня 1945 року через два дні після взяття міста радянськими військами, в замку з невідомої причини сталася пожежа.

Основна версія свідчить, що Бурштинова кімната згоріла.

Однак є припущення, що нацисти завчасно вивезли шедевр і десь сховали.

Десятиліттями знаходилися "свідки", які стверджували, що навесні 1945 року бачили, як панелі упаковували в ящики, і навіть самі брали участь в процесі. Називали різні місця переховування скарбу.

"Шукали в Калінінградській області, у Німеччині, у Польщі і навіть у Латинській Америці, але жодне повідомлення не підтвердилося", - говорить Іраїда Ботт.

При цьому експерти стверджують, що зусилля вже не мають сенсу: навіть якби Бурштинову кімнату знайшли через 75 років, вона була б у жахливому стані через перепади температури і вологості.

"Якщо Бурштинова кімната дійсно знаходиться в підвалі під бункером, то ми її ніколи більше не побачимо. Янтар не можна зберігати в таких умовах, він просто загине, перетвориться в безформну масу", - заявив на початку вересня цього року віцепрезидент російської асоціації істориків війни Костянтин Залеський.

Так він коментував чергову версію про те, що ящики з панелями нібито заховали у бункері останнього німецького коменданта Кенігсберга.

"У воді шансів на збереження бурштину теоретично більше, але в будь-якому випадку ми отримали б не панно, а шматочки в мішку", - говорить Іраїда Ботт.



Відновлення

У 2003 році виготовили точну копію Бурштинової кімнати. До пандемії коронавірусу її щорічно відвідували в середньому 3,5 мільйона людей.

Робота тривала понад 20 років і обійшлася в 11,3 млн доларів. На виготовлення нової кімнати пішли шість тонн калінінградського бурштину.

Барон фон Фальц-Фейн, який встиг за довге життя побачити і колишню, і нову кімнату, говорив, що копія вийшла краща за оригінал.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.